Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Пройдїте по улицях Ерусалимських, озирнїтесь навкруги та роспитуйте й шукайте по всїх майданах: чи знайдете кого, що чинив би суд, щоб допевнявся правди, — я би змилосердився.
Пробіжіться дорогами Єрусалима і роздивіться, і розізнайте, і пошукайте на його площах, чи знайдете того, хто чинить суд і шукає віру? І Я буду милосердний до них, — говорить Господь.
Хоч вони й мовляють: "Як жив Господь!" то божяться криво.
Вони говорять: Нехай живе Господь! Та хіба через це не клянуться неправдою?
Твої ж, Господи, очі хиба не на правду дивляться? Ти побиваєш їх, та їх наче б не болїло; ти вигублюєш їх, та вони не хочуть знати науки; лиця в їх поробились твердїйшими од каменя — не хотять навернутись.
Господи, чи Твої очі — не на вірність? Ти їх карав, а вони не відчували болю! Ти їх знищував, а вони і тоді не забажали прийняти напоумлення! Вони зробили свої обличчя твердішими за камінь і не виявили бажання повернутися.
Я думав собі: вони, може бути, люде прості, вони дурні, то ж і не знають путя Господнього, нї закону Божого.
І Я сказав: Вони, напевно, бідні; вони тому безсилі, що не пізнали Господньої дороги і Божого суду.
Пійду ж я до значних та розмовлюсь із ними, бо вони знають Господню путь, закон Бога свого. Та вони всї вкупі ще більш поламали ярмо, порвали ужви.
Піду до чоловіків і скажу їм, бо ці пізнали Господню дорогу і Божий суд. Дивлюсь, а вони одностайно розбили ярмо, розтрощили кайдани.
Тим і побє їх лев із лїса, пожере степовий вовк, облягати ме пард міста їх, так що, хто вийде, буде пошматований, бо умножились переступи їх, нема лїку зрадам їх.
Через це на них напав лев із лісу, і вовк губив їх аж до домів, і леопард чатував над їхніми містами. Усі, які виходять з них, будуть впольовані, бо помножили свої беззаконня, зміцніли у своєму відпадінні.
Як же менї за таке простити тебе? Дїти твої покинули мене та й присягаються тими, що — не боги. Я годував їх, вони перелюбкували й купами товпились у доми блудниць.
За які із цих вчинків буду милосердний з тобою? Твої сини Мене покинули і клялися тими, які не є богами! Я їх нагодував, а вони чинили перелюб і ночували в домах розпусти.
Вони — годовані жеребцї: кожний рже до чужої жени.
Стали жеребцями, які пожадають жінок, кожний іржав до жінки свого ближнього.
Хиба ж менї не карати за таке? говорить Господь, чи ж не помститься душа моя на такому народові, як сей?
Хіба за це Я не навідаюся? — говорить Господь, — чи на такому народі не помститься Моя душа?
Вилазїте на мури його й розвалюйте — та не до щаду; виривайте парости його, бо вони не Господнї;
Підніміться на його захисні мури і нищіть, але остаточно не знищуйте! Залиште його підкріплення, бо вони Господні.
Зрадив бо мене дом Ізрайлїв і дом Юдин, говорить Господь.
Адже зовсім знехтував [1] Мною дім Ізраїля і дім Юди!
Одцурались вони Господа й мовляли: "Нема його, й не побє нас лиха година, нї меч, нї голоднеча.
Вони сказали неправду своєму Господу і заявили: Це не так! На нас зло не прийде, і ми не побачимо меча та голоду!
І пророки говорили на вітер, і слова (Господнього) нема в них; їм самим нехай те станеться."
Наші пророки були на вітер, і в них не було Господнього слова. Так з ними і станеться!
Тим же то говорить Господь Бог сил: за те, що провадили ви такі речі, зроблю я слова мої в устах твоїх огнем, а сих людей — дровами, і той огонь пожере їх.
Через це так говорить Господь Вседержитель: Оскільки ви сказали це слово, то ось Я вклав Мої слова у твої уста як вогонь, а цей народ — дрова, і він їх пожере!
Ось, я напущу на вас, доме Ізраїля, народ здалеку, говорить Господь, народ потужний, народ давнезний, народ, що мови його ти не знаєш, і що він говорить, ти незрозумієш.
Ось Я наводжу на вас, доме Ізраїля, народ здалека, — говорить Господь, — народ, голос чийого язика не було чути.
І повиїдають вони вроджай твій і зерно твоє; з'їдять синів твоїх і дочок твоїх; вівцї твої й товар твій; виноградину твою й смокви твої; утверджені городи твої, що на їх уповаєш, вони мечем звоюють.
й вони з’їдять ваші жнива та ваш хліб, і вони поглинуть ваших синів і ваших дочок, і пожеруть ваших овець і ваших телят, і пожеруть ваші виноградники, ваші фігові сади та ваші оливкові дерева. І змолотять мечем ваші сильні міста, на які ви покладали надію.
Але й у ті часи, говорить Господь, не вигублю вас до щаду.
І буде в ті дні, — говорить Господь, Бог твій, — не дам вас на остаточне знищення!
Коли ж мовляти мете: За що вдїяв нам се все Господь, Бог наш? то відкажи їм: Що ви мене покинули та й служили чужим богам у своїй землї, за те будете служити чужим у землї не вашій.
І буде, коли питатимуть: Через що зробив нам Господь, Бог наш, це все? — то скажеш їм: Оскільки ви служили чужим богам у вашій землі, саме тому будете служити чужим не у вашій землі!
Оповістїть се в дому Якововому й звістїть в Юдеї, кажучи:
Сповістіть це в домі Якова, і нехай почується в Юди!
Слухайте, дурні й нерозсудливі люде, що маєте очі, та не бачите, маєте уші, та не чуєте:
Послухай же це, народе нерозумний і безсердечний! У них — очі, та не бачать, у них — вуха, та не чують.
Чи вже ж ви та не боїтесь мене, говорить Господь, чи й передо мною не затремтите? Я ж положив морю гряницею піски, вічною гряницею, яку воно не переступить; і хоч филї його напирають, та годї їм перемогти; хоч вони бурхають, та не здолїють перейти.
Хіба Мене не боятиметеся? — говорить Господь, — чи не поважатимете Моєї присутності? Того, Хто визначив пісок за границю морю — вічний наказ, — і воно його не перейде, і забушує, та не зможе, і заревуть його хвилі, та не вийде за його границі!
А в людей сих серце бутне й ворохобне; відступили та й пійшли манівцем.
А в цього народу є неслухняне та непокірне серце, і вони відхилилися, і відійшли.
Не подумали ж у серцї свойму: Біймося Господа Бога нашого, що дає нам свого часу дощ раннїй і пізнїй, що порядкує тижнями, призначеними на жнива.
І не сказали у своєму серці: Маймо ж страх до нашого Господа Бога, Який дає нам ранній і пізній дощ за часом повноти припису жнив, і Який зберіг нас.
Се ж провини ваші відхилили те, се ваші гріхи відняли вам те добро.
Ваші беззаконня відвернули це, і ваші гріхи віддалили добро від вас!
Бо між людьми моїми знаходяться безбожні: залягають, як птахоловцї, припадають до землї, наставляють сїти, щоб ловити людей.
Адже в Моєму народі знайшлися безбожні й поставили пастку, щоби знищити людей, і схопили їх.
Мов клїтка, повна птиць, так повно в їх домівках оманного заробітку; сим робом і поробились вони великими й заможними,
Як наставлена сітка повна пташок, так і їхні доми повні обману. Через це вони звеличилися і збагатилися.
Потовстїли й погрубшали, а в лихому попереступали всяку міру; не розбирають справ на судї, справ безбатченків; самі упливають в добрі, а справедливому дїлу вбогих не помагають на судї.
І порушували правосуддя, не судили суд сироти і не судили суд вдови.
Чи не покараю ж я за таке, говорить Господь, і не помститься серце моє на такому народові, як сей?
Хіба за це не відвідаю, — говорить Господь, — чи не помститься Моя душа на цьому народі?