Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Слово, що вирік Господь через пророка Еремію про Вавилон і про землю Халдейську:

Judgment on Babylon and Babylonia

The word that the Lord spoke against Babylon and against the land of the Chaldeans by Jeremiah the prophet.

2

Звістїть й розголосїть між народами, й поставте стяга; виявлюйте, не замовчуйте! Говоріть: Вавилон звойовано, Вил осоромлений, Меродах покрушений, осоромлено й другі образи його, порозбивано ідоли його!

2

“Declare among the nations,
Proclaim, and [a]set up a standard;
Proclaim — do not conceal it —
Say, ‘Babylon is taken, Bel is shamed.
[b]Merodach is broken in pieces;
Her idols are humiliated,
Her images are broken in pieces.’

3

З півночі бо двине проти його народ, а сей оберне землю його в пустиню, і нїхто не буде там жити, нї людина, нї скотина, — все рушить і повтїкає.

3

For out of the north a nation comes up against her,
Which shall make her land desolate,
And no one shall dwell therein.
They shall [c]move, they shall depart,
Both man and beast.

4

У ті днї, і в ті часи, говорить Господь, поприходять сини Ізраїля вкупі з синами Юдиними, а йдучи, плакати муть (з радощів) і шукати Господа, Бога свого.

4

“In those days and in that time,” says the Lord,
“The children of Israel shall come,
They and the children of Judah together;
With continual weeping they shall come,
And seek the Lord their God.

5

Про дорогу до Сиону питати муть, а, обернувши туди лиця, будуть казати: Ійдїть і прилягнїте до Господа завітом (умовою) вічним, що вже не забудеться.

5

They shall ask the way to Zion,
With their faces toward it, saying,
‘Come and let us join ourselves to the Lord
In a perpetual covenant
That will not be forgotten.’

6

Мов заблукані вівцї, був мій нарід: пастирі позводили їх із дороги, порозганяли їх по горах; вони ж блукали з гори на горб, забувши свою кошару.

6

“My people have been lost sheep.
Their shepherds have led them astray;
They have turned them away on the mountains.
They have gone from mountain to hill;
They have forgotten their resting place.

7

Всї, що їх стрічали, жерли їх, а вороги їх мовляли: Ми не винні, бо се вони согрішили перед Господом, перед пробутком справедливостї, і перед Господом — надїєю батьків їх.

7

All who found them have devoured them;
And their adversaries said, ‘We have not offended,
Because they have sinned against the Lord, the habitation of justice,
The Lord, the hope of their fathers.’

8

Втїкайте ж із серед Вавилону, покидайте Халдейську землю, а йдїть (веселі), мов козли перед отарою.

8

“Move from the midst of Babylon,
Go out of the land of the Chaldeans;
And be like the [d]rams before the flocks.

9

Ось бо, я підійму й приведу проти Вавилону велику громаду народів із півночніх земель, і розложаться проти його, та й звоюють його: стріли у них, як у вправного воіна, не вертаються марно.

9

For behold, I will raise and cause to come up against Babylon
An assembly of great nations from the north country,
And they shall array themselves against her;
From there she shall be captured.
Their arrows shall be like those of [e]an expert warrior;
None shall return in vain.

10

І станеться Халдея здобиччю їх; і опустошники її заситяться, говорить Господь.

10

And Chaldea shall become plunder;
All who plunder her shall be satisfied,” says the Lord.

11

Ви бо веселились і радувались, розграблюючи власність мою; скакали з радощів, як на траві телиця, та й ржали, як боєві конї.

11

“Because you were glad, because you rejoiced,
You destroyers of My heritage,
Because you have grown fat like a heifer threshing grain,
And you [f]bellow like bulls,

12

У великий стид попаде мати (земля) ваша, зарумяниться тая, що вас породила; остання буде вона між народами — пустиня, суша, дике поле.

12

Your mother shall be deeply ashamed;
She who bore you shall be ashamed.
Behold, the least of the nations shall be a wilderness,
A dry land and a desert.

13

Через Господень гнїв обезлюдїє, зробиться пустинею; кожен, хто йти ме через Вавилон, буде здивований посвистувати, позираючи на його рани.

13

Because of the wrath of the Lord
She shall not be inhabited,
But she shall be wholly desolate.
Everyone who goes by Babylon shall be horrified
And hiss at all her plagues.

14

Становітеся ж у боєву лаву навкруг Вавилону; всї, ви лучники, стріляйте, не жалуйте стріл, бо він провинив перед Господом!

14

“Put yourselves in array against Babylon all around,
All you who bend the bow;
Shoot at her, spare no arrows,
For she has sinned against the Lord.

15

Підійміте з усїх боків крик проти його: подав руку свою (піддавсь); упали твердинї його, зрушились мури його! Се помста Господня; мстїтесь на йому! Як він чинив, так ви чинїте з ним.

15

Shout against her all around;
She has given her hand,
Her foundations have fallen,
Her walls are thrown down;
For it is the vengeance of the Lord.
Take vengeance on her.
As she has done, so do to her.

16

Повигублюйте в Вавилонї тих, що сїють, укупі з тими, що роблять у жнива серпом! Зі страху перед мечем пагубним подасться кожен до свого люду, кожен у свою землю буде втїкати.

16

Cut off the sower from Babylon,
And him who handles the sickle at harvest time.
For fear of the oppressing sword
Everyone shall turn to his own people,
And everyone shall flee to his own land.

17

Ізраїль — се розпуджена отара; леви розігнали її. Перш об'їдав його царь Ассирийський, а тепер Навуходонозор, царь Вавилонський, і костї його покришив.

17

“Israel is like scattered sheep;
The lions have driven him away.
First the king of Assyria devoured him;
Now at last this Nebuchadnezzar king of Babylon has broken his bones.”

18

Тим же то так говорить Господь сил небесних, Бог Ізрайлїв: Се я навідаю карою царя Вавилонського, й його землю, як скарав царя Ассирийського;

18

Therefore thus says the Lord of hosts, the God of Israel:
“Behold, I will punish the king of Babylon and his land,
As I have punished the king of Assyria.

19

І приведу знов Ізраїля на його пасовище, й буде пастися на Кармелї й Базанї, і насититься душа його на Ефраїмових горах і в Галаадї.

19

But I will bring back Israel to his home,
And he shall feed on Carmel and Bashan;
His soul shall be satisfied on Mount Ephraim and Gilead.

20

У ті днї й у ті часи, говорить Господь, шукати муть неправедностї Ізрайлевої, та не буде її, і гріхів Юдиних, та й не знайдеться їх; я бо прощу тих, що зоставив живими.

20

In those days and in that time,” says the Lord,
“The iniquity of Israel shall be sought, but there shall be none;
And the sins of Judah, but they shall not be found;
For I will pardon those whom I preserve.

21

Ійди ж проти неї — проти тієї землї ворохобної, і карай осадників її; пустоши й вигублюй усе позад них, говорить Господь, і чини все, що я звелїв тобі.

21

“Go up against the land of Merathaim, against it,
And against the inhabitants of Pekod.
[g]Waste and utterly destroy them,” says the Lord,
“And do according to all that I have commanded you.

22

(неначе чую вже) Гук воєнний в тій землї й страшне пустошеннє!

22

A sound of battle is in the land,
And of great destruction.

23

Ой, як же се зломано, як покрушено той молот стільких земель! Як же став Вавилон страховищем проміж народами!

23

How the hammer of the whole earth has been cut apart and broken!
How Babylon has become a desolation among the nations!

24

Я розложив сїтї на тебе, й ти спіймався, Вавилоне, й не думавши про те; тебе знайдено й схоплено, за те, що встав єси на Господа.

24

I have laid a snare for you;
You have indeed been trapped, O Babylon,
And you were not aware;
You have been found and also caught,
Because you have contended against the Lord.

25

Господь відчинив зброєву комору свою, і повиносив із неї знаряддя гнїву свого, бо в Господа сил небесних є справа у землї Халдейській.

25

The Lord has opened His armory,
And has brought out the weapons of His indignation;
For this is the work of the Lord God of hosts
In the land of the Chaldeans.

26

Рушайте ж проти неї з усїх країв, повідчиняйте сховища її, топчіть її, мов снопи на тоцї, вигубіть її цїлковито, нехай не зостанеться з неї й нащаду.

26

Come against her from the farthest border;
Open her storehouses;
Cast her up as heaps of ruins,
And destroy her utterly;
Let nothing of her be left.

27

Позаколюйте всї воли її, нехай ійдуть під ніж. Горе їм! настав бо день їх, — час кари їх!

27

Slay all her bulls,
Let them go down to the slaughter.
Woe to them!
For their day has come, the time of their punishment.

28

(наче чути) Голос утїкаючих і спасаючих себе із землї Вавилонської, щоб сповістити на Сионї про помсту Господа, Бога нашого, про помсту за храм його.

28

The voice of those who flee and escape from the land of Babylon
Declares in Zion the vengeance of the Lord our God,
The vengeance of His temple.

29

Поскликайте на Вавилон усїх, хто натягує лука. Обложіть його навкруги, щоб нїхто не врятувавсь із його; одплатїть йому по заслузї його. Як він чинив, так само чинїть і йому, він бо встав згорда проти Господа, проти Сьвятого Ізрайлевого.

29

“Call together the archers against Babylon.
All you who bend the bow, encamp against it all around;
Let none of them [h]escape.
Repay her according to her work;
According to all she has done, do to her;
For she has been proud against the Lord,
Against the Holy One of Israel.

30

Тим же то молодики його поляжуть на улицях його, й усе військо його вигине того ж дня, говорить Господь.

30

Therefore her young men shall fall in the streets,
And all her men of war shall be cut off in that day,” says the Lord.

31

Ось я — проти тебе, ти гордий, говорить Господь Саваот; прийшов бо день твій — час навідання твого.

31

“Behold, I am against you,
O most haughty one!” says the Lord God of hosts;
“For your day has come,
[i]The time that I will punish you.

32

І спіткнеться гордовитий і впаде та й нїхто не підніме його; і розложу огонь у містах його, й пожере все кругом.

32

The most proud shall stumble and fall,
And no one will raise him up;
I will kindle a fire in his cities,
And it will devour all around him.”

33

Так говорить Господь сил небесних: Притїснені сини Ізраїля, як і сини Юдині, а всї, що їх позаймали в полонь, держать їх кріпко й затялись не пустити їх на волю.

33

Thus says the Lord of hosts:
“The children of Israel were oppressed,
Along with the children of Judah;
All who took them captive have held them fast;
They have refused to let them go.

34

Та визволитель їх потужен, Господь сил небесних імя його; він розбере їх справу, щоб учинити впокій на землї, а страх навести на осадників Вавилонських.

34

Their Redeemer is strong;
The Lord of hosts is His name.
He will thoroughly plead their case,
That He may give rest to the land,
And disquiet the inhabitants of Babylon.

35

Меч на Халдеїв говорить Господь, і на осадників Вавилонських, і на князїв його, й на мудрих його;

35

“A sword is against the Chaldeans,” says the Lord,
“Against the inhabitants of Babylon,
And against her princes and her wise men.

36

Меч на ворожбитів, і вони обез'уміють; меч на військо його, і воно сторопіє;

36

A sword is against the soothsayers, and they will be fools.
A sword is against her mighty men, and they will be dismayed.

37

Меч на конї його й на колесницї його, й на всї мішані народи посеред него, а вони збояться, як женщини; меч на скарби його, а їх розхоплять;

37

A sword is against their horses,
Against their chariots,
And against all the mixed peoples who are in her midst;
And they will become like women.
A sword is against her treasures, and they will be robbed.

38

Засуха на води його, а вони повисихають; се бо земля бовванів, і вони побез'уміють перед страшною карою, насланою за їх ідоли.

38

A [j]drought is against her waters, and they will be dried up.
For it is the land of carved images,
And they are insane with their idols.

39

І оселяться там дикі зьвіри, з шакалами, й жити муть на нїй струсї, й нїхто не поселиться, нїхто не буде жити на нїй од роду аж до роду.

39

“Therefore the wild desert beasts shall dwell there with the jackals,
And the ostriches shall dwell in it.
It shall be inhabited no more forever,
Nor shall it be dwelt in from generation to generation.

40

Як у нїщо обернув Бог Содому й Гоморру з сусїдними оселями, так і тут не вдержиться й не буде жити нї одна людина.

40

As God overthrew Sodom and Gomorrah
And their neighbors,” says the Lord,
“So no one shall reside there,
Nor son of man dwell in it.

41

Ось прийде нарід од півночі, нарід великий, і многі царі підіймуться з країв землї, з найдальшого кутка сьвіту.

41

“Behold, a people shall come from the north,
And a great nation and many kings
Shall be raised up from the ends of the earth.

42

В руках у них луки й списи, а жорстокі вони й немилосердні; ревуть, як море, мчаться на конях, узброєні, як один муж, готовий до бою на тебе, дочко Вавилонова!

42

They shall hold the bow and the lance;
They are cruel and shall not show mercy.
Their voice shall roar like the sea;
They shall ride on horses,
Set in array, like a man for the battle,
Against you, O daughter of Babylon.

43

Довідавшись про них, царь Вавилонський опустить руки; смуток обніме його, муки — як породїлю.

43

“The king of Babylon has heard the report about them,
And his hands grow feeble;
Anguish has taken hold of him,
Pangs as of a woman in childbirth.

44

Ось він, мов той лев, виступить від вижин Йорданських на ті утверджені місця; їх же зневолю чимборше уходити, й хто вибраний, тому оддам його; хто бо рівня менї? хто стане вимагати в мене відповідї? та й де той пастир, що встояв би проти мене?

44

“Behold, he shall come up like a lion from the [k]floodplain of the Jordan
Against the dwelling place of the strong;
But I will make them suddenly run away from her.
And who is a chosen man that I may appoint over her?
For who is like Me?
Who will arraign Me?
And who is that shepherd
Who will withstand Me?”

45

Тим же то слухайте про постанову Господню, і що він судив Вавилонові вчинити, та й що задумав про землю Халдейську: справдї, безсилки з того стада потягнуть їх із собою; справдї, він попустошить осади їх разом із ними.

45

Therefore hear the counsel of the Lord that He has taken against Babylon,
And His purposes that He has proposed against the land of the Chaldeans:
Surely the least of the flock shall draw them out;
Surely He will make their dwelling place desolate with them.

46

Од гуку при заборі Вавилону здригнеться земля, а плач їх залунає далеко проміж народами.

46

At the noise of the taking of Babylon
The earth trembles,
And the cry is heard among the nations.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Єремії 50

Jeremiah 50