Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Седекії було двайцять і один рік, як став царем, а царював він у Ерусалимі одинайцять років. Імя матери його було Хамуталь — Ереміївна, родом із Либни.
The Fall of Jerusalem
Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother was Hamutal, the daughter of Jeremiah from Libnah.
Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. His mother was Hamutal, the daughter of Jeremiah from Libnah.
І чинив він таке, що було не до вподоби Господеві, притьма як чинив Йоаким.
But Zedekiah did what was evil in the LORD’s sight, just as Jehoiakim had done.
Через те був гнїв Господень над Ерусалимом та над Юдою такий, що відкинув їх від лиця свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.
These things happened because of the LORD’s anger against the people of Jerusalem and Judah, until he finally banished them from his presence and sent them into exile.
Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
Zedekiah rebelled against the king of Babylon.
І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, сам і все військо його проти Ерусалиму, й облягли його та й насипали навкруги його вал.
І був город ув облязї до одинайцятого року царювання Седекіїного,
Jerusalem was kept under siege until the eleventh year of King Zedekiah’s reign.
У четвертому ж місяцї, на девятий день місяця, опановала голоднеча город і люде не мали що їсти.
То ж зроблено проломину в міскім мурі, й (царь та й) усї військові люде втекли вночі через ворота, що між двома мурами коло царського саду, та й пійшли дорогою в степ, — Халдеї ж облягали місто навкруги.
І погналось військо Халдейське за царем та й наздогнали Седекію в степах Ерихонських, а все його військо порозбігалось од него.
But the Babylonian troops chased King Zedekiah and overtook him on the plains of Jericho, for his men had all deserted him and scattered.
І схопили царя та й повели до царя Вавилонського в Риблу, в Емат-країнї, й той вирік йому засуд:
They captured the king and took him to the king of Babylon at Riblah in the land of Hamath. There the king of Babylon pronounced judgment upon Zedekiah.
Царь Вавилонський велїв позаколювати синів Седекіїних перед його ж очима, так само заколено й усїх князїв Юдейських в Риблі;
The king of Babylon made Zedekiah watch as he slaughtered his sons. He also slaughtered all the officials of Judah at Riblah.
Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, й повів його царь Вавилонський у Вавилон та й посадив у вязницю аж до дня смертї його.
Then he gouged out Zedekiah’s eyes and bound him in bronze chains, and the king of Babylon led him away to Babylon. Zedekiah remained there in prison until the day of his death.
У пятому ж місяцї, на десятий день місяця, — се був девятнайцятий рік царювання Навуходонозорового, прибув Навузардан, отаман прибічників, вірний слуга в царя Вавилонського, в Ерусалим,
І спалив дом Господень і царську палату та й усї великі будинки в Ерусалимі;
Усї ж мури навкруги Ерусалиму повалило військо Халдейське, що було при отаманові прибічників.
А останок люду, що зостававсь у городї й утїкачів, що перейшли були до царя Вавилонського, й загалом простий нарід перевів Навузардан, старший над прибічниками, в Вавилон.
Then Nebuzaradan, the captain of the guard, took as exiles some of the poorest of the people, the rest of the people who remained in the city, the defectors who had declared their allegiance to the king of Babylon, and the rest of the craftsmen.
Тілько немного вбогих людей зоставив Навузардан, отаман прибічників, у краю виноградарями та пахарями (хлїборобами).
But Nebuzaradan allowed some of the poorest people to stay behind to care for the vineyards and fields.
А стовпи мідяні, що були в Господньому дому, й підніжки, й мідяне море, що було в храму Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали всю мідь із них у Вавилон.
The Babylonians broke up the bronze pillars in front of the LORD’s Temple, the bronze water carts, and the great bronze basin called the Sea, and they carried all the bronze away to Babylon.
Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано до служби;
They also took all the ash buckets, shovels, lamp snuffers, basins, dishes, and all the other bronze articles used for making sacrifices at the Temple.
І полумиски й клїщики, чаші, й кубки й кадильницї й кінви, що нї було золоте й срібне, позабірав отаман прибічників.
The captain of the guard also took the small bowls, incense burners, basins, pots, lampstands, ladles, bowls used for liquid offerings, and all the other articles made of pure gold or silver.
Стовпи два, одно море й дванайцять мідяних волів, що служили за підніжки, а що постарав царь Соломон до Господнього дому, — мідї з усього того посуду не було ваги.
The weight of the bronze from the two pillars, the Sea with the twelve bronze oxen beneath it, and the water carts was too great to be measured. These things had been made for the LORD’s Temple in the days of King Solomon.
А ті стовпи були, кожний стовп вісїмнайцять локот заввишки, й поворозка в дванайцять локот обіймала його; а були вони порожні в серединї, стїнки ж були на чотирі палцї.
А на стовпі був мідяний вінець, на пять локот заввишки, й сїтка й гранатові яблочка навкруги вінця, усе мідяне; те ж саме й на другому стовпі з гранатовими яблочками.
А було висящих гранатових яблок девятьдесять і шість, усїх же яблок, сїтками обведених — сотня.
There were 96 pomegranates on the sides, and a total of 100 pomegranates on the network around the top.
І взяв отаман прибічників первосьвященника Сераїю і второго сьвященника Зефанїю й трьох придверників.
Nebuzaradan, the captain of the guard, took with him as prisoners Seraiah the high priest, Zephaniah the priest of the second rank, and the three chief gatekeepers.
А з городу взяв одного скопця, що старшинував над військовими людьми, та сїмох невідступних прибічників царських, що знайдено в городї, і головного писаря військового, що затягав людей в країнї до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що знайдено в містї.
And from among the people still hiding in the city, he took an officer who had been in charge of the Judean army; seven of the king’s personal advisers; the army commander’s chief secretary, who was in charge of recruitment; and sixty other citizens.
Оцїх то позабірав Навузардан, отаман прибічників, та й одвів їх до царя Вавилонського в Риблу;
Nebuzaradan, the captain of the guard, took them all to the king of Babylon at Riblah.
Царь же Вавилонський повелїв повбивати їх у Риблї, в Емат-країнї. Так і виселено Юду з землї його.
And there at Riblah, in the land of Hamath, the king of Babylon had them all put to death. So the people of Judah were sent into exile from their land.
Ось скілько люду поодводив Навуходонозор: у сьомому роцї (царювання свого) три тисячі двайцять і три Юдеї;
У вісїмнайцятому роцї Навуходонозоровому — з Ерусалиму вісїм сот трийцять і дві душі;
У двайцять третьому роцї Навуходонозоровому одвів Навузардан, отаман прибічників, Юдеїв сїмсот сорок і пять душ, усього чотири тисячі й шістьсот.
У трийцять сьомому роцї по переведенню в неволю Ехонїї, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять пятого дня місяця, Евильмеродах, царь Вавилонський, того року, як почав царювати, помилував Ехонїю, царя Юдейського, й вивів його з темницї.
І розмовляв із ним прихильно, й поставив престол його над престолами инших царів, що були в його в Вавилонї;
He spoke kindly to Jehoiachin and gave him a higher place than all the other exiled kings in Babylon.
І перемінив вязницьку одїж його, і він трапезував повсяк день у його, поки жив на сьвітї.
He supplied Jehoiachin with new clothes to replace his prison garb and allowed him to dine in the king’s presence for the rest of his life.