Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Седекії було двайцять і один рік, як став царем, а царював він у Ерусалимі одинайцять років. Імя матери його було Хамуталь — Ереміївна, родом із Либни.
Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.
І чинив він таке, що було не до вподоби Господеві, притьма як чинив Йоаким.
Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.
Через те був гнїв Господень над Ерусалимом та над Юдою такий, що відкинув їх від лиця свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.
Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя.
Цедекия восстал против царя Вавилона.
Цедекия восстал против царя Вавилона.
І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, сам і все військо його проти Ерусалиму, й облягли його та й насипали навкруги його вал.
На девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца,174 Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они расположились станом вокруг города и окружили его осадными сооружениями.
І був город ув облязї до одинайцятого року царювання Седекіїного,
Город был в осаде до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
У четвертому ж місяцї, на девятий день місяця, опановала голоднеча город і люде не мали що їсти.
К девятому дню четвертого месяца175 голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
То ж зроблено проломину в міскім мурі, й (царь та й) усї військові люде втекли вночі через ворота, що між двома мурами коло царського саду, та й пійшли дорогою в степ, — Халдеї ж облягали місто навкруги.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
І погналось військо Халдейське за царем та й наздогнали Седекію в степах Ерихонських, а все його військо порозбігалось од него.
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,
І схопили царя та й повели до царя Вавилонського в Риблу, в Емат-країнї, й той вирік йому засуд:
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.
Царь Вавилонський велїв позаколювати синів Седекіїних перед його ж очима, так само заколено й усїх князїв Юдейських в Риблі;
В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.
Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, й повів його царь Вавилонський у Вавилон та й посадив у вязницю аж до дня смертї його.
После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.
У пятому ж місяцї, на десятий день місяця, — се був девятнайцятий рік царювання Навуходонозорового, прибув Навузардан, отаман прибічників, вірний слуга в царя Вавилонського, в Ерусалим,
В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона,176 начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришел в Иерусалим.
І спалив дом Господень і царську палату та й усї великі будинки в Ерусалимі;
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
Усї ж мури навкруги Ерусалиму повалило військо Халдейське, що було при отаманові прибічників.
А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.
А останок люду, що зостававсь у городї й утїкачів, що перейшли були до царя Вавилонського, й загалом простий нарід перевів Навузардан, старший над прибічниками, в Вавилон.
Невузарадан, начальник царской охраны, увел в плен оставшихся в Иерусалиме людей вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.
Тілько немного вбогих людей зоставив Навузардан, отаман прибічників, у краю виноградарями та пахарями (хлїборобами).
Но некоторых из бедного люда страны Невузарадан, начальник царской охраны, оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
А стовпи мідяні, що були в Господньому дому, й підніжки, й мідяне море, що було в храму Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали всю мідь із них у Вавилон.
Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.
Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано до служби;
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась в храмовом служении.
І полумиски й клїщики, чаші, й кубки й кадильницї й кінви, що нї було золоте й срібне, позабірав отаман прибічників.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.
Стовпи два, одно море й дванайцять мідяних волів, що служили за підніжки, а що постарав царь Соломон до Господнього дому, — мідї з усього того посуду не було ваги.
Бронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок,177 сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
А ті стовпи були, кожний стовп вісїмнайцять локот заввишки, й поворозка в дванайцять локот обіймала його; а були вони порожні в серединї, стїнки ж були на чотирі палцї.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате178; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.
А на стовпі був мідяний вінець, на пять локот заввишки, й сїтка й гранатові яблочка навкруги вінця, усе мідяне; те ж саме й на другому стовпі з гранатовими яблочками.
Бронзовая капитель колонны имела пять локтей179 в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.
А було висящих гранатових яблок девятьдесять і шість, усїх же яблок, сїтками обведених — сотня.
По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.
І взяв отаман прибічників первосьвященника Сераїю і второго сьвященника Зефанїю й трьох придверників.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
А з городу взяв одного скопця, що старшинував над військовими людьми, та сїмох невідступних прибічників царських, що знайдено в городї, і головного писаря військового, що затягав людей в країнї до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що знайдено в містї.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного евнуха, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
Оцїх то позабірав Навузардан, отаман прибічників, та й одвів їх до царя Вавилонського в Риблу;
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
Царь же Вавилонський повелїв повбивати їх у Риблї, в Емат-країнї. Так і виселено Юду з землї його.
В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так Иудея была выселена из своей земли.
Ось скілько люду поодводив Навуходонозор: у сьомому роцї (царювання свого) три тисячі двайцять і три Юдеї;
Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен:
в седьмом году его власти180 — 3 023 иудея;
У вісїмнайцятому роцї Навуходонозоровому — з Ерусалиму вісїм сот трийцять і дві душі;
в восемнадцатом году правления Навуходоносора181 —
832 человека были уведены из Иерусалима;
У двайцять третьому роцї Навуходонозоровому одвів Навузардан, отаман прибічників, Юдеїв сїмсот сорок і пять душ, усього чотири тисячі й шістьсот.
в двадцать третьем году его правления182 —
Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев.
Всего — 4 600 человек.
У трийцять сьомому роцї по переведенню в неволю Ехонїї, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять пятого дня місяця, Евильмеродах, царь Вавилонський, того року, як почав царювати, помилував Ехонїю, царя Юдейського, й вивів його з темницї.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.183
І розмовляв із ним прихильно, й поставив престол його над престолами инших царів, що були в його в Вавилонї;
Он говорил с ним дружелюбно и возвысил его над всеми царями, бывшими с ним в Вавилоне.
І перемінив вязницьку одїж його, і він трапезував повсяк день у його, поки жив на сьвітї.
Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.