Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
С погадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.
Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.
Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.
Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.
Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.
І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.
Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.
Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.
В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.
Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.
Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.
Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.
Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.
Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.
Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.
Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.
От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —
Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.
Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.
Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?
О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.