Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Ти ж заплач над князями Ізрайлевими,
Бог сказал мне: Ты должен петь печальную песнь о правителях Израиля:
Та й кажи: Що за левиця була в тебе мати! Між левами розлягалась, левчуків пестила.
"Посмотри на мать свою, львицу, лежащую среди львов, окружённую множеством маленьких львят её.
І згодувала одного зміж левчуків своїх, і став він левом, і навчивсь ловити здобич, та й пожерав людей.
Один из них вырос, он стал львом молодым, он еду добывать научился, он человека съел.
І прочули се народи та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Египецьку землю.
Народы слышали рык его и поймали его в ловушку. Заковали его в цепи и отвели в Египет.
І, пождавши, побачила, що марна визволу надїя, і взяла другого з левчуків своїх, та й зростила левом.
Львица думала, что этот львёнок вожаком станет, но не сбылись надежды её. Другого взяла она львёнка и воспитывала его, чтобы стал он львом молодым.
І, ставши великим левом, почав він ходити поміж левами й навчивсь ловити здобич, людей пожерати.
Он пошёл на охоту вместе со взрослыми львами и научился охоте. Он убил и съел человека.
І опоганював вдовицї, й міста пустошив; і обезлюдїла земля та й усї осади її від реву його.
Он на дворцы нападал, уничтожал города, все люди в стране боялись рёва его.
Тодї встали на його народи із земель примежних та й розкинули на його сїтї свої і спіймали в яму.
Тогда люди во всей округе на него поставили сети и поймали его.
І посадили його в клїтку й одвели в ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темницї, щоб не чути вже було реву його в Ізраїлї по горах.
Они в цепи его заковали и посадили в клетку. Они к царю Вавилона отвезли, как пленного его. И теперь в горах израильских рёв не слышен его.
Мати твоя була, наче та виноградина, насаджена понад водою; була вроджайна, повна віття, від достатку води.
Твоя мать была виноградником, посаженным возле воды. Она дала много лоз, потому что имела много воды.
І виростали в неї прути кріпкі, хоч би й на скипетри володарів; і виросла вона високо й віттясто, та й виднїла далеко в гущинї пагонцїв своїх.
Она дала крепкую ветвь, которая стала скипетром царским. Лоза поднялась высоко среди густых деревьев. Среди густых ветвей она видна была, потому что была высока.
Но в гнїву (Божому) вирвано її з коріннєм, і кинуто на землю, а вітер від сходу висушив плід її; повиривані, повсихали кріпкі пагонцї її; огонь пожер їх.
Но в гневе вырвали ту лозу. На землю брошена она. Ветер, пришедший с востока, высушил ветви её. Сорваны её плоды. Её сильные ветви высохли и были огнём сожжены.
А тепер її в пустиню пересадили, в суху, безводню землю.
А теперь она посажена в пустыне, где землю мучает жажда.
І вийшов огонь із пня галуззя її, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, — вона й полишиться нею на плач.
Вырвался огонь из её ветвей и уничтожил все ветви её и плоды. И не осталось крепкой ветви, которая могла быть царским скипетром". Это печальная песня, это песня о смерти".