Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єзекіїла 36) | (Єзекіїла 38) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Спочила ж на менї рука Господня, й вивів мене Господь в дусї та й з'упинив мене посеред поля, і було там повно кістяків.
  • І на мені була Господня рука, і Господь вивів мене в дусі й поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських кісток.
  • І обвів мене навкруги, й оце лежало їх дуже багато по полі, а всї були дуже сухі.
  • І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на поверхні рівнини, дуже сухі.
  • І промовив до мене: Сину чоловічий! чи сї костї ожиють? А я відказав: Господи Боже, ти один знаєш се.
  • І Він сказав мені: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш!
  • І промовив до мене: Вискажи пророцтво про сї кістяки й скажи їм: Ви, кістяки сухі, вислухайте слово Господнє!
  • І Він сказав мені: Пророкуй над цими кістками і скажеш їм: Сухі кості, послухайте Господнє слово.
  • Та к говорить Господь Бог до сих костей: Ось, я вдихну в вас духа, щоб ви поробились ізнов живими.
  • Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наводжу дух життя
  • І обложу вас жилами й поростете тїлом і покрию вас скірою, й повдихаю дух у вас, і станете живими, та й зрозумієте, що я — Господь.
  • і дам вам сухожилля, і наведу на вас м’ясо, і розтягну на вас шкіру, і дам у вас Мій дух — і житимете. І пізнаєте, що Я — Господь.
  • Я виповів пророцтво, як менї заповіджено; й ось, як я ще пророкував, постав шелест, і почали кістки рухатись і кістка до кістки приставати.
  • І я пророкував так, як мені заповідано. І сталося, що коли я пророкував, і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної.
  • І постеріг я, аж ось на них жили, й поросли вони тїлом, а зверхи покрила їх кожа, тілько не було ще дихання в них.
  • І я побачив — ось на них росло сухожилля і тіло, а зверху на них з’являлася шкіра, та в них не було духу.
  • Тодї сказав він менї: Вискажи пророцтво духові, вискажи пророцтво, сину чоловічий, та й промов до духа: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на сї повбивані, а вони ожиють.
  • І Він сказав мені: Пророкуй про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди із чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай оживуть!
  • Я виповів пророцтво, як він заповів менї, аж ось, повходив у них дух, і вони ожили та повставали на ноги — дуже, дуже багато люда.
  • І я пророкував так, як мені заповідано. І в них увійшов дух, і вони ожили, і стали на свої ноги — дуже великий збір.
  • І сказав він до мене: Сину чоловічий! Отті костї — се все дом Ізраїля. Вони мовляють: Костї наші висхли, надїя наша зникла; ми бо відорвані від кореня.
  • І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості — це весь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, загинула наша надія, ми пропали.
  • Тим же то вискажи пророцтво й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я поодчиняю гроби ваші, й виведу вас, мій народе, з гробів ваших, та й заведу вас у землю Ізрайлеву.
  • Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці й виведу вас із ваших гробниць, і введу вас у землю Ізраїля,
  • І зрозумієте, що я — Господь, як повідчиняю ваші гроби й повиводжу вас, мій народе, з гробів ваших,
  • і взнаєте, що Я — Господь, коли Я відкрию ваші гробниці, щоб Мені вивести Мій народ з гробниць.
  • І дам вам духа мого, й ви знов ожиєте, й розміщу вас по землї вашій, а тодї взнаєте, що я, Господь, сказав се — й справдив, говорить Господь.
  • І дам у вас Мій дух, і оживете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я — Господь, сказав і зроблю, — говорить Господь.
  • І надійшло до мене слово Господнє:
  • І до мене було Господнє слово, що промовляло:
  • Сину чоловічий! возьми одну палицю та й напиши на їй: Юдї й з'єднаним із ним синам Ізрайлевим; та й возьми ще другу палицю, та й напиши на їй: Йосифові — а се палиця Ефраїмова й всего з'єднаного з ним дому Ізрайлевого.
  • Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду та синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю, і на ній запишеш Йосифа, палиця Єфрема і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього.
  • І склади їх одну з другою в одну палицю, щоб вони в руцї твоїй були одно.
  • І з’єднаєш їх разом собі в одну палицю, щоб їх зв’язати, і будуть у твоїй руці.
  • І як питати муть у тебе земляки твої: Чи не з'ясуєш нам, що се має значити?
  • І буде, коли скажуть тобі сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це в тебе?
  • То скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я возьму жезло Йосифове, що в руцї Ефраїмовій й з'єдинених із ним поколїнь Ізраїлських, та й притулю його до жезла Юдиного, й зроблю їх одним жезлом в руцї в Юди.
  • То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я візьму плем’я Йосифа, що в руці Єфрема, і племена Ізраїля, що прилягають до нього, і дам їх до племені Юди, і будуть однією палицею в руці Юди,
  • Коли ж обидві палицї, що на них понаписуєш, будуть у твоїй руцї перед очима в них,
  • і будуть палиці, на яких ти написав на них, у твоїй руці перед ними,
  • Тодї промов до них: Так говорить Господь Бог: Ось, я заберу синів Ізрайлевих зпроміж народів, де вони находяться, й позбіраю їх звідусїль та й приведу їх у їх землю.
  • і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я беру весь дім Ізраїля з-посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкола них, і введу їх у землю Ізраїля.
  • А в тій землї, на горах Ізраїля, з'єдиню їх ув один нарід, та й один царь буде над ними всїма, й не будуть вони вже двома народами та й не будуть дїлитись на два царства.
  • І дам їх в один народ у Моїй землі й на горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, і більше не розділяться на два царства,
  • І не будуть уже поганити себе ідолами своїми й гидотами своїми й усякими неправедностями своїми; й відверну їх від усїх місць у їх пробутках, де вони грішили, й очищу їх, і будуть вони моїм людом, а я — їх Богом.
  • щоби більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від усіх їхніх беззаконь, тих, в яких згрішили, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я, Господь, буду їм за Бога.
  • І буде слуга мій Давид царем над ними, й пастирем усїх їх, і ходити муть вони в заповідях моїх, та й будуть певнити постанови мої і їх виповняти.
  • І Мій раб Давид буде володарем посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть у Моїх приписах і зберігатимуть Мої суди, і їх чинитимуть.
  • І жити муть вони в землї, що я надїлив слузї мойму Яковові, де жили їх батьки; там будуть жити вони й дїти їх та дїти дїтей їх по віки; а слуга мій Давид буде князем над ними по віки.
  • І поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму рабові Якову, там, де колись поселилися їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид, Мій раб, буде їхнім володарем навіки.
  • І зложу з ними завіт мира, — се буде завіт вічний з ними. І впорядкую їх і намножу їх та й поставлю сьвятиню мою серед них по всї вічні віки.
  • І Я дам їм завіт миру, — з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них навіки Мої святощі.
  • І буде пробуток мій посеред них, і буду я їх Богом, а вони будуть моїм народом.
  • І Моє поселення буде серед них, і Я буду їм Богом, і вони будуть Моїм народом.
  • І взнають невірні, що я — Господь, осьвячуючий Ізраїля, як буде сьвятиня моя серед них по віки.
  • І народи пізнають, що Я — Господь, що освячує їх, коли Мої святощі будуть посеред них навіки.

  • ← (Єзекіїла 36) | (Єзекіїла 38) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025