Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Коли я почав лїчити-оздоровляти Ізраїля, виявилась неправедність Ефраїмова й лиходїйство Самариї; і ось, влазить злодїй, а розбишака рабує по улицях.
Когда Я врачевал Израиля, открылась неправда Ефрема и злодейство Самарии: ибо они поступают лживо; и входит вор, и разбойник грабит по улицам.
Вони й не здогадуються в серцях своїх, що я про їх ледарство знаю; і так тепер намножились і обгорнули їх ледарства їх, а всї вони перед лицем у мене.
Не помышляют они в сердце своём, что Я помню все злодеяния их; теперь окружают их дела их; они пред лицом Моим.
Лиходїйством своїм звеселяють вони царя, оманами своїми — князїв.
Злодейством своим они увеселяют царя и обманами своими — князей.
Всї вони палають перелюбством, як піч, розпалена пекарем, що не підкладує дров, як замісить тїсто й воно вкисне.
Все они пылают прелюбодейством, как печь, растопленная пекарем, который перестаёт поджигать её, когда замесит тесто и оно вскиснет.
День царський у нас! князї розгорячились до впаду вином, а царь простягає руку свою до висьмівників.
«День нашего царя!» говорят князья, разгорячённые до болезни вином, а он протягивает руку свою к кощунам.
Зрада запалює їх серце, як піч; пекарь їх спить всю ніч, а вранцї горить вона палаючим огнем.
Ибо они коварством своим делают сердце своё подобным печи: пекарь их спит всю ночь, а утром она горит, как пылающий огонь.
Всї вони, мов ті розпалені печі, палають; та й своїх суддїв глитають; падає царь за царем, не озвавшись до мене.
Все они распалены, как печь, и пожирают судей своих; все цари их падают, и никто из них не взывает ко Мне.
Ефраїм перемішався з народами чужими; Ефраїм, мов паляниця, не обертана (на жару), спалився.
Ефрем смешался с народами, Ефрем стал как неповороченный хлеб.
Поїдають його силу чужоземцї, а йому про те й байдуже, вже посивіло й волоссє, він же й не бачить.
Чужие пожирали силу его, и он не замечал; седина покрыла его, а он не знает.
Гордощі Ізраїля понизені в їх таки очах, а таки вони не обернулись до Господа, Бога свого й не шукали його.
И гордость Израиля унижена в глазах их, — и при всём том они не обратились к Господу Богу своему и не взыскали Его.
Ефраїм — немов той голуб безглуздий; кличе Египтян, ійде в Ассирию.
И стал Ефрем, как глупый голубь, без сердца: зовут Египтян, идут в Ассирию.
Та коли вони туди пійдуть, закину я на них сїть мою; мов те птаство піднебесне, я їх половлю-повалю, та й скараю, як се чула їх громада.
Когда они пойдут, Я закину на них сеть Мою; как птиц небесных низвергну их; накажу их, как слышало собрание их.
Горе їм, що вони відхилились зпід руки моєї; загибок їм, що так зрадливо відцурались від мене! Я рятував їх, вони ж неправду говорили проти мене.
Горе им, что они удалились от Меня; гибель им, что они отпали от Меня! Я спасал их, а они ложь говорили на Меня.
Не обертались усїм серцем своїм до мене, коли голосили на постелях своїх; горнуться до хлїба й вина, а від мене далеко відходять.
И не взывали ко Мне сердцем своим, когда вопили на ложах своих; собираются из-за хлеба и вина, а от Меня удаляются.
Я навчав їх, скріпляв у них руки, а вони придумували ворохобню проти мене.
Я вразумлял их и укреплял мышцы их, а они умышляли злое против Меня.
Вони обертались, та не до Всевишнього, поробились — як той лук несправний; поляжуть від меча князї їх за язик свій гордий; се буде насьміхом над ними в землї Египецькій.
Они обращались, но не к Всевышнему, стали — как неверный лук; падут от меча князья их за дерзость языка своего; это будет посмеянием над ними в земле Египетской.