Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Затрубіте трубою в Сионї; вдаряйте на трівогу на сьвятій горі моїй; нехай стрепенеться все, що живе на землї, бо надходить день Господень, він уже близько —
Затрубіте в ріг на Сіоні, вдарте на моїй святій горі на тривогу! Нехай тремтять усі мешканці краю, бо надходить день Господній, бо він близько!
Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний; мов уранцї зоря, розкидається нарід скрізь по горах; безлїч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди.
День темряви й пітьми, день хмари й густої мряки. Немов зірниця, розкидається по горах народ численний, сильний, якого не бувало споконвіку і після нього більш не буде аж до років найдальших родів
Поперед його — огонь пожераючий, а позад його — поломє палаюче; поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його — пустиня порожня, і нїкому не буде рятунку від його.
Поперед нього вогонь пожирає, а позад нього полум'я палить. Край мов райський сад, поперед нього, а позад нього — пустиня гола. Ніщо не може утекти від нього!
З виду вони — мов ті конї дужі, а скачуть, як їздецї (на конях);
З виду він, наче коні, мов рисаки, — так вони женуться.
Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, — се нарід потужний, все до бою готовий.
Скачуть по верхів'ях гір із гуком, немов від колісниць, і з трісканням, неначе полум'я вогню палкого, що стерню пожирає, немов потужне військо, вишикуване до бою.
Побачать його люде, й затремтять, — у всїх обличчя поблїднуть.
Побачать його — і тремтять народи, у всіх обличчя бліднуть.
Бігом біжать вони, бо сильні, вилїзають на мури, бо се воіни хоробрі; кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне.
Вони кидаються, немов лицарі, лізуть на мури, мов вояки. Кожен своїм путтям прямує, ніхто з своєї стежки не звертає.
Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить.
Не штовхає один одного, кожен своїм шляхом простує. Вони кидаються крізь стріли, й це їм не шкодить.
Ввихаються по містї, вилїзають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки.
На місто нападають, біжать на мури, вдираються у доми, влізають через вікна, мов злодії.
Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а сьвітло зір гасне.
Земля трясеться перед ними, тремтить небо. Затьмарюються сонце й місяць, світло зір гасне.
А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнїм; бо се його — отта безлїч війська, се його волю виповняє оттой могучий; бо то великий і страшний день Господень, — хто видержить його?
Господь гримить перед своїм військом, бо його табір превеликий; бо сильний той, хто виконує його волю, бо великий день Господній і страшний вельми. Хто може його витримати?
Та тепер ще говорить Господь: Обернїтесь до мене всїм серцем в постї, в плачу й у жалї.
Але ще й тепер, — слово Господнє, — поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі.
Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернїтесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й болїє над нещастєм.
Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа» Бога вашого, бо він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, — і уболіває над нещастям.
Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлїбові та ливні приноси Господеві, Богу вашому.
Хто зна, чи не пожаліє він знову і не залишить по собі благословення, офіри й ливні жертви Господеві, Богові вашому?
То ж затрубіте трубою на Сионї, визначіть піст, і оповістїть сьвяточні збори.
Трубіть у ріг на Сіоні, призначте піст, скличте святкові збори!
Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, дїти й немовлят при грудях; нехай вийде жених із своєї сьвітлицї і молода з своєї комори.
Зберіть народ, скличте громаду! Старих згромадьте, зберіть дітей і немовлят при грудях! Хай вийде молодий з покою свого, і молода — з комори.
Між двором і жертівником нехай заплачуть сьвященники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай наслїддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись. Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх?
Хай між притвором і між жертовником плачуть священики, слуги Господні, і нехай кажуть: «Пожалій, Господи, народ твій! Не видавай твою спадщину на наругу, щоб не глумилися над нею погани. Чому мали б між народами говорити: Де Бог їхній?»
А тодї пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід.
Тоді Господь почав ревнувати за свій край і пощадив народ свій.
І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хлїб і вино й олїю, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам;
І відповів Господь і сказав своєму народові: «Ось я пошлю вам хліб, вино й олію, і ви насититеся ними. Я вас не видам більш поганам на наругу.
А того, що прийде з півночі, я відверну од вас і прожену його в безводню пустиню; переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завонїє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха.
Північного — я відверну від вас далеко, і прожену його в землю суху та спустошену: крило його переднє до східнього моря, а заднє — до західнього моря. І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми.»
Не бійся ж, ти, земле; радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє.
Не бійся, краю! Радуйся й веселися, бо Господь учинив велике!
Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленїють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу.
Не бійтеся, тварини в полі, бо пасовиська у степу зазеленіли знову, бо дерево приносить плід свій, смоківниця й виноград дають урожай свій.
Та й ви, чада Сионові, зрадїйте й втїшайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволї, посилати ме дощ, — дощ раннїй і пізнїй, як і перед тим.
Сини Сіону, радуйтеся й веселіться Господом, Богом вашим, бо він дає вам раннього дощу по правді; він посилає дощ вам, дощ ранній і дощ пізній, як і перше.
І сповняться гумна пашнею, а вино та олїя будуть переповнювати посуд під тискарнями.
Токи будуть пшениці повні, а тискарні будуть переливатись вином та олією.
І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусїнниця та жучки — те військо моє велике, що я насилав на вас.
Я поверну вам ті роки, які пожерла сарана, черва, хробаки та гусіль, — моє велике військо, що я на вас наслав був.
І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив; і нарід мій сорому вже не дознає.
Ви їстимете досхочу, донаситу, і славитимете ім'я Господа, Бога вашого, що так учинив дивно з вами. Народ мій не зазнає сорому ніколи.
І зрозумієте, що я — посеред Ізраїля, та що я — Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає.
Ви зрозумієте, що я посеред Ізраїля і що я — Господь, Бог ваш, і іншого немає. Народ мій не зазнає сорому повіки.
І станеться після сього, що на всякого з'іллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати; старим людям у вас будуть сни од мене снитись, та й молодї в вас будуть видива бачити.
А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння.
Ба й на раби й рабинї я того часу злию духа мого.
Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух.
А опісля покажу знамення на небі й на землї: кров і огонь і стовпи диму.
Я знаки дам на небі й на землі: кров і вогонь, і стовпи диму.
Сонце обернеться в темряву, а місяць — у кров перед тим, нїм настане день Господень, великий і страшний.
Сонце обернеться у пітьму, а місяць у кров — раніше, ніж настане день Господній, великий і страшний.
І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться; бо тілько на Сионї і в Ерусалимі буде спасеннє, — як сказав Господь, — та в останках, що їх Господь покличе.
І кожен, хто призве ім'я Господнє, спасеться; бо на горі Сіоні й у Єрусалимі будуть ті, що заціліють, як то Господь сказав був; і між тими, що зостануться живими, — тії, що їх Господь покличе.