Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 24) | (Левит 26) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І рече Господь Мойсейові:
  • Господь сказав Мойсеєві на Синай-горі:
  • Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві.
  • «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Як прийдете в край, що я вам хочу дати, то нехай земля спочиває свою суботу Господеві.
  • Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї.
  • Шість років засіватимеш своє попе і шість років обтинатимеш свій виноградник, і збиратимеш урожай із них.
  • Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш.
  • А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, відпочинок на честь Господа; поля твого не засіватимеш і виноградника твого не будеш обтинати.
  • Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю.
  • Що само собою після останніх твоїх жнив виросте, не жатимеш, і грон у неповідтинаному твоєму винограднику не збиратимеш, рік цілковитого відпочинку буде для землі.
  • І буде собота землї на харч про вас, тобі й слузї твойму, і рабинї твоїй, і наймитові твому, і комірникові твому, що в тебе пробуває;
  • Те, що вродить земля сама під час відпочинку, буде вам на харч, тобі й рабові твоєму, й рабині твоїй, і наймитові твоєму, й комірникові твоєму, що в тебе перебувають,
  • І скотинї твоїй, і зьвіринї, що на землї твоїй, буде ввесь уроджай її на харч.
  • і скотині твоїй, і звірині, що на твоїй землі, ввесь урожай піде на харч.
  • І лїчити меш собі сїм собітнїх років, сїм раз сїм лїт, так що час сїмох собітнїх років буде тобі сорок і девять років.
  • Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев'ять років,
  • І прикажеш трубити в трубу місяця семого на десятий день; в день премирення прикажеш трубити в труби по всїй землї вашій.
  • і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій;
  • І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете.
  • і вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого.
  • Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;
  • П'ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка,
  • Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.
  • бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його.
  • В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.
  • В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости.
  • А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.
  • Якщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного.
  • Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.
  • По числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив.
  • Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.
  • Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі.
  • Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.
  • Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я — Господь, Бог ваш.
  • І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.
  • Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно,
  • І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.
  • і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно.
  • І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,
  • Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю?
  • Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;
  • — то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки.
  • І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.
  • А як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев'ятого року, — поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого.
  • А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.
  • А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене.
  • Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.
  • Тим то по всім краю, де ваша власність, допустите право на викуп землі.
  • Коли з'убожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.
  • Ось чому, коли твій брат зубожіє й продасть дещо зо своєї посілости, його близький родич може прийти з правом викупу й викупити, що продав брат його.
  • А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,
  • А коли в когось нема викупника, а сам же він здобудеться на те, щоб викупити,
  • Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.
  • то нехай порахує роки від продажу, і поверне решту (належности) тому, кому продав, і повернеться до своєї посілости.
  • Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.
  • Коли ж він не спроможеться настільки, щоб звернути йому, то нехай продане буде аж до ювілейного року в того, хто купив; а як буде об'явлено ювілей, він повернеться до своєї посілости.
  • І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кіньця року від часу продажі.
  • Коли хтось продасть житловий дім в обведеному муром місті, то він матиме право викупу до кінця року від часу продажу; цілий рік матиме право викупу.
  • Цїлий рік можна йому викупити її. Коли ж не викуплять до кінця повного року, так буде хата, що в утвердженому містї, на завсіди власність того, хто купив її, в роди його; не буде вільною ювілейного року.
  • Якщо ж не викупить до кінця повного року, то дім, що в обведеному муром місті, буде назавжди того, хто його купив і нащадків його; не буде вільним під час ювілею.
  • Хати по селах, що неутверджені навкруги, будуть нарівнї з полями землї; буде для них право викупу, і в ювілейному роцї виходити муть вільними.
  • Хати по селах, що не обведені навколо муром, вважатимуться нарівні з полями, що в краю; вони матимуть право викупу і під час ювілею будуть звільнені.
  • Що ж до міст Левітів, та хат по містах їх, по всяк час можна викуплювати Левітам.
  • Щождо міст левітів, то доми, Що будуть там їхньою власністю, можуть бути викуплені ними повсякчасно.
  • А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.
  • А коли хто з левітів не викупить дому, що був проданий У місті їхньої власности, то дім під час ювілею буде вільний; доми бо в містах левітів — це їхня власність посеред синів Ізраїля.
  • І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.
  • І вигони навкруги їхніх міст не можна продавати, бо це їхня віковічна власність.
  • І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.
  • Якщо твій брат зубожіє й буде в злиднях у тебе, допоможи йому, наче б він був приходень або комірник, щоб він міг жити при тобі.
  • Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.
  • Не братимеш від нього відсотків, ані лихви, а боятимешся Бога твого, й нехай брат твій живе при тобі.
  • Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.
  • Грошей не позичатимеш йому на відсотки, і не даватимеш йому харчів на лихву:
  • Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.
  • я — Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаан-землю, і бути в вас Богом.
  • І коли з'убожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;
  • Коли брат твій зубожіє в тебе й продасться тобі, ти не присилуєш його до невільничої праці;
  • Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.
  • нехай буде при тобі як наймит, як комірник, і нехай служить тобі до ювілейного року,
  • І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.
  • а тоді нехай відійде від тебе на волю, сам він і його діти, і нехай повертається до своєї родини, нехай повернеться й до посілости батьків своїх.
  • Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.
  • Бо вони мої слуги, що їх я вивів із Єгипетської землі; їх не можна продавати, як запродуують невільників.
  • Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.
  • Не верховодитимеш над ним із суворістю, боятимешся Бога твого.
  • Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.
  • Щодо раба та рабині тобі до послуг, то в народів, що навколо вас, набувайте собі раба та рабиню.
  • Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,
  • Так само з дітей комірників, що перебувають у вас, і з їхніх сімей, що народились у вашім краю, можете собі купувати рабів і тримати їх собі як власність.
  • І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.
  • Ви можете навіть зоставити їх вашим дітям після вас як власність у спадщині і назавжди послуговуватись ними; над братами ж вашими, дітьми Ізраїля, — не верховодитимете одне над одним із суворістю.
  • І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій з'убожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,
  • Якщо чужинець або комірник, що перебуває коло тебе, забагатіє, брат же твій у нього заборгує та й продасться чужинцеві або комірникові, чи нащадкам родини чужинця,
  • Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.
  • то після того, як продався, матиме право на викуп; хтонебудь із братів його може викупити його;
  • Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.
  • або його дядько, або син дядька, або хтось із кревних, з його родини, може викупити його, або сам може викупитися, як його спромога.
  • І полїчиться він з тим, хто купив його, від року продажі до року ювілейного, а цїна, за котру продався, буде відповідна лїчбі років; як наємник полїчить він йому днї свої.
  • Він полічить із тим, хто купив його, від року, коли йому продався, аж до ювілейного року, і ціна, що за неї продався, буде відповідна до лічби років, немов би йшло про наємну заплату в нього.
  • Коли ще багацько років, то мусить вернути відповідний викуп свій із грошей, що за них куплено його;
  • Якщо ще багато років зостанеться, то відповідно до них та ціни, що за неї його куплено, поверне вартість свого викупу.
  • Коли ж мало зостанеться років до року ювілейного, так нехай розлїчиться з ним: відповідно до років своїх верне викуп свій.
  • Коли ж мало років зостанеться до ювілейного року, то нехай, полічивши їх, відповідно до них заплатить викуп за себе.
  • Як наємник буде він із року в рік при йому; не панувати ме він над ним жорстоко перед очима твоїми.
  • Як наймит, з року в рік, буде в нього; нехай не поводиться з ним суворо на твоїх очах.
  • І коли не викупиться таким робом, так вийде на волю в роцї ювілейному, сам і дїти його з ним.
  • Коли ж не викупиться таким робом, то вийде на волю в ювілейнім році, сам він і діти його з ним,
  • Бо мої раби сини Ізрайлеві, вони мої раби, що я вивів їх із Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.
  • бо це мої раби — діти Ізраїля; вони мої раби, яких я вивів із землі Єгипетської: я — Господь, Бог ваш.»

  • ← (Левит 24) | (Левит 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025