Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 24) | (Левит 26) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • І рече Господь Мойсейові:
  • Господь промовив до Мойсея на Синайській горі, кажучи:
  • Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві.
  • Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Коли ви ввійдете до землі, яку Я даю вам, то нехай земля, яку Я даю вам, відпочиває свою суботу для Господа.
  • Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї.
  • Шість років засівай своє поле і шість років обрізуй свій виноград та збирай його плід.
  • Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш.
  • А сьомого року нехай буде субота, відпочинок для землі, субота для Господа. Не засівай свого поля і не обрізуй свого винограду,
  • Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю.
  • а те, що на твоєму полі виросте саме, не жни, і грон свого посвячення не збирай. Нехай це буде рік відпочинку для землі.
  • І буде собота землї на харч про вас, тобі й слузї твойму, і рабинї твоїй, і наймитові твому, і комірникові твому, що в тебе пробуває;
  • Субота землі буде на їжу тобі, твоєму слузі й твоїй служниці, твоєму наймитові й пожильцеві, який проживає з тобою,
  • І скотинї твоїй, і зьвіринї, що на землї твоїй, буде ввесь уроджай її на харч.
  • твоїй худобі та звірям, що на твоїй землі, — весь її урожай буде на їжу.
  • І лїчити меш собі сїм собітнїх років, сїм раз сїм лїт, так що час сїмох собітнїх років буде тобі сорок і девять років.
  • Відлічи собі сім таких відпочинків років, — сім разів по сім років, — і цих сім тижнів років в тебе будуть сорок дев’ять років.
  • І прикажеш трубити в трубу місяця семого на десятий день; в день премирення прикажеш трубити в труби по всїй землї вашій.
  • І сьомого місяця, десятого дня місяця розішліть звуком сурми вістку по всій вашій землі, — в день викуплення розішліть сурмою вістку по всій вашій землі.
  • І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете.
  • Освятіть цей рік, п’ятдесятий рік, і оголосіть звільнення на землі всім, хто живе на ній; це — рік звільнення, це буде для вас знак: кожний повернеться до своєї власності, кожний з вас повернеться до своєї батьківщини.
  • Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;
  • Це знак звільнення, п’ятдесятий рік; один рік він буде тривати для вас. Не сійте, ані не жніть того, що виросте на землі саме, і не збирайте посвяченого на ній;
  • Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.
  • бо це є знак звільнення, він буде для вас святим. Їстимете її урожай з полів.
  • В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.
  • У рік звільнення, на знак звільнення, кожний повернеться до своєї власності.
  • А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.
  • Коли будеш продавати щось своєму ближньому і коли будеш купувати у свого ближнього, хай жодна людина не пригноблює ближнього.
  • Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.
  • Згідно з кількістю років після року звільнення купуй у ближнього, і згідно з кількістю років урожаїв нехай він продає тобі.
  • Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.
  • Чим більше років, тим більшу він встановить вартість своєї власності, і чим менше років, тим меншу він встановить вартість своєї власності, бо так він продаватиме тобі кількість своїх урожаїв.
  • Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.
  • Хай жодна людина не пригноблює ближнього. Бійся Господа, твого Бога. Я є Господь, ваш Бог.
  • І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.
  • Виконуйте всі Мої постанови та всі Мої присуди, дотримуйтеся і виконуйте їх, — і житимете на землі безпечно;
  • І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.
  • земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу і житимете на ній безпечно.
  • І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,
  • І якщо ви казатимете: Що ми їстимемо цього сьомого року, якщо не посіємо і не зберемо свого врожаю? —
  • Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;
  • то Я пошлю вам Своє благословення шостого року, і вона дасть свій урожай на три роки.
  • І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.
  • Ви посієте лиш восьмого року і їстимете старе з врожаю аж до дев’ятого року, — доки не настане її урожай, їстимете старе зі старого врожаю.
  • А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.
  • Хай земля не продається на постійно, адже земля є Моя, бо ви переді Мною є захожими і пожильцями.
  • Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.
  • По всій землі вашої посілості дасте [право на] викуп землі.
  • Коли з'убожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.
  • Якщо твій брат, який живе з тобою, буде бідним і продасть щось зі своєї посілості, то нехай прийде той, хто є його найближчим родичем, і викупить те, що продав його брат.
  • А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,
  • А якщо в когось не буде родича, та він стане спроможним рукою, і в нього знайдеться достатнє для свого викупу,
  • Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.
  • то нехай він порахує роки, що минули від продажу, віддасть те, що залишатиметься, чоловікові, якому продав був це, і повернеться до своєї посілості.
  • Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.
  • Якщо ж його рука не буде спроможна на достатнє для того, щоб віддати йому, то те, що він продав, аж до шостого року звільнення належатиме тому, хто це купив, а в час звільнення відійде до нього і повернеться в його посілість.
  • І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кіньця року від часу продажі.
  • А якщо хтось продаватиме житловий дім у місті, оточеному муром, то [право на] його викуп триватиме, доки не виповниться рік часу, — стільки триватиме [право на] його викуп.
  • Цїлий рік можна йому викупити її. Коли ж не викуплять до кінця повного року, так буде хата, що в утвердженому містї, на завсіди власність того, хто купив її, в роди його; не буде вільною ювілейного року.
  • Якщо ж до того, як виповниться цілий рік, він не буде викуплений, то той дім, що в місті, яке має мур, буде остаточно закріплений за тим, хто його купив, на його майбутні покоління, і в час звільнення не відійде.
  • Хати по селах, що неутверджені навкруги, будуть нарівнї з полями землї; буде для них право викупу, і в ювілейному роцї виходити муть вільними.
  • А доми в поселеннях, в яких немає довкола муру, нехай будуть зараховані до поля землі; вони завжди будуть викупними, і в час звільнення вони відійдуть.
  • Що ж до міст Левітів, та хат по містах їх, по всяк час можна викуплювати Левітам.
  • А щодо міст левітів, то доми в містах їхньої посілості будуть завжди для левітів викупними.
  • А коли нїхто з Левітів не викупить, так у ювілейному роцї буде вільна продана хата в містї власностї його; хати бо в містах Левітів їх власність між синами Ізрайлевими.
  • І якщо той, хто викупляє, буде з левітів, то продані ними доми у містах їхньої посілості в час звільнення відійдуть, бо доми в містах левітів — це їхня посілість серед ізраїльських синів.
  • І оболоня кругом міст їх не можна продавати, бо се власність їх віковічня.
  • А поля, виділені їхнім містам, не продаватимуться, бо це їхня вічна посілість.
  • І коли зубожіє брат твій і він опустить руки при тобі, мусиш допомогти йому; як приходень і комірник, жити ме при тобі.
  • Якщо твій брат поруч з тобою буде бідний і обезсиліє в руках, то допоможи йому як захожому чи пожильцеві, і нехай твій брат живе з тобою.
  • Не брати меш із його чиншу і лихви, а будеш боятись Бога твого щоб можна жити братові твойму при тобі.
  • Не бери в нього ні відсотків, ні лихви, — а бійся свого Бога; Я — Господь. Тож нехай твій брат живе з тобою.
  • Грошей не позичати меш йому на чинш, і не давати меш йому поживи на лихву.
  • Не давай йому свого срібла під відсотки і не давай йому своїх харчів за лихву.
  • Я Господь, Бог твій, що тебе вивів із Египецької землї, щоб оддати вам Канаан землю, і бути в вас Богом.
  • Я — Господь, ваш Бог, що вивів вас з Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
  • І коли з'убожіє твій брат при тобі і продасться тобі, не поставиш його до невільничої роботи;
  • А якщо твій брат поруч з тобою упокориться і продасться тобі, то хай він не служить тобі рабською службою:
  • Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.
  • нехай він буде для тебе як наймит чи пожилець і нехай працює поруч з тобою до року звільнення.
  • І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.
  • А в час звільнення нехай він відійде, — а з ним і його діти, — та повернеться до своєї рідні, повернеться до батьківської посілості.
  • Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.
  • Адже вони — Мої раби, яких Я вивів з Єгипетської землі, тож хай ніхто з них не продається, як продається раб.
  • Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.
  • Не пригноблюй його важкою працею і бійся Господа, свого Бога.
  • Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.
  • А щодо раба і рабині, які будуть у тебе, — у народів, які довкола тебе, у них можете купувати раба і рабиню.
  • Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,
  • Також у синів поселенців, які будуть у вас, — можете купувати рабів у них або в їхніх родичів, які перебуватимуть у вашому краї, і вони будуть вам на посілість.
  • І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.
  • Розподіліть їх між своїми дітьми після себе, і вони будуть для вас посілістю навіки. А ваших братів, ізраїльських синів, — хай ніхто не пригноблює свого брата важкою працею.
  • І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій з'убожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,
  • Якщо рука захожого чи поселенця, що при тобі, буде спроможна, а твій брат, потрапивши в скруту, продасться захожому чи поселенцю, що при тобі, чи захожому від народження,
  • Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.
  • то після його продажу в нього буде право на викуп: нехай один з його братів викупить його,
  • Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.
  • брат батька чи син батькового брата викупить його, або хтось з його родичів за тілом чи хтось з його племені викупить його. Якщо ж, ставши спроможним рукою, він викуплятиме сам себе,
  • І полїчиться він з тим, хто купив його, від року продажі до року ювілейного, а цїна, за котру продався, буде відповідна лїчбі років; як наємник полїчить він йому днї свої.
  • то нехай разом з тим, хто його купив, він порахує час від року, коли він продав себе йому, аж до року звільнення, і ціна його продажу буде як наймита; з року в рік він буде в нього.
  • Коли ще багацько років, то мусить вернути відповідний викуп свій із грошей, що за них куплено його;
  • Якщо в когось залишатиметься більше років, то нехай відповідно до цього він віддасть суму за свій викуп із ціни за свій продаж.
  • Коли ж мало зостанеться років до року ювілейного, так нехай розлїчиться з ним: відповідно до років своїх верне викуп свій.
  • Якщо ж до року звільнення залишатиметься небагато років, то нехай він обрахує йому суму відповідно до тих своїх років і віддасть за свій викуп.
  • Як наємник буде він із року в рік при йому; не панувати ме він над ним жорстоко перед очима твоїми.
  • Нехай він з року в рік буде у нього як наймит. Не пригноблюй його важкою працею перед собою.
  • І коли не викупиться таким робом, так вийде на волю в роцї ювілейному, сам і дїти його з ним.
  • Якщо ж він не буде викуплений згідно із цим, то нехай відійде в рік звільнення — він та його діти з ним.
  • Бо мої раби сини Ізрайлеві, вони мої раби, що я вивів їх із Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.
  • Бо ізраїльські сини — Мої раби; вони — Мої слуги, яких Я вивів з Єгипетської землі. Я Господь, ваш Бог.

  • ← (Левит 24) | (Левит 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025