Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Ось, наступає пустошник на тебе: хорони твої замки, стережи шляху, узброюй поясницї, збірай до купи потугу.
Ось на горах ноги́ благові́сника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй прися́ги свої, бо більше не буде нікче́мний ходи́ти по тобі, — він ви́тятий ввесь!
Бо Господь приверне величність Яковову, як і величність Ізраїлеву; ви бо, пустошники, спустошили їх, і винограднє віттє їх вигубили.
На тебе йде розпоро́шувач, — тверди́ні свої стережи́, вигляда́й на дорогу, зміцня́й свої сте́гна, мі́цно скріпи свою поту́гу,
Ось, щити силачів його червонїють; в кармазинї військо; колесницї огнем блищять, як ійдуть у битву, а списи лїсом филюються.
бо ве́рне Господь ве́лич Якова, як ве́лич Ізраїля, що їхні спустоши́телі поруйнува́ли, і понищили їхні виноградні галу́зки.
Улицями котяться колесницї, грімлять майданами; блищать огнем вони, миготять блискавками.
Щит хоробрих його зачерво́нений, вояки́ в кармази́ні; блищить сталь у день зброє́ння їхнього на колесни́цях, хвилю́ються ра́тища.
Погукне на свої воєводи, — вони біжать, аж спотикаються; підступають під мури міста, ось обляг готовий.
Колесни́ці шалено по вулицях мчать, по майда́нах гурко́чуть, їхній вид — немов по́лум'я те смолоски́пів, літають вони, як ті бли́скавки.
Ріка одчиняє собі ворота, божниця розпадається.
Він згадає шляхе́тних своїх, та спіткну́ться вони у ході́ своїй; вони поспішають на мури її, і поста́влена міцно буді́вля обло́ги.
Сталось! її обнажили, займають у полонь; бранки-невольницї голубками стогнуть і бють себе в груди.
Брами річо́к відчиня́ються, а пала́та руйнується.
Ниневія, як містом осїлась, була, мов той став повноводний, а тепер вони втїкають. Ой стійте бо, стійте! та нїхто й не озирнеться.
І постано́влено: буде ого́лена, відведе́ться в поло́н, а рабині її голоси́тимуть, мов ті голу́бки, що ворку́ють на пе́рсах своїх.
О, розхапуйте срібло, розхапуйте золото! Лїку нема тут запасам усяких дорогих знарядів.
І Ніневі́я — як са́джавка во́дна, що во́ди її відплива́ють. „Стійте, стійте!“ Та немає ніко́го, хто б їх заверну́в!
Зрабована, спустошена, розвалена вона, аж серце млїє, колїна трусяться; в кожного біль у поясницях, лиця у всїх потемнїли.
Розграбо́вуйте срі́бло, розграбо́вуйте золото, — немає кінця нагото́вленому, багатству кошто́вних рече́й.
А де ж тепер леговище левів, де той простір широкий для молодих левів, де буяли лев, левиця і їх щенята, а нїхто їх не пугав?
Зни́щення та зруйнува́ння й спусто́шення буде. І серце розто́питься, і но́ги дрижа́тимуть, і ко́рчі по кри́жах усіх, а обличчя їх всіх на черво́но розпа́ляться.
Де лев, що грабив, щоб засичувати свої левенята, — душив про свої левицї, той, що повно було в берлозї в його лупу, в леговищах його здобичі повно?
Де лего́вище ле́вів, і для левчукі́в пасови́ще, що там ходив лев та леви́ця, та левеня́, — і ніхто не лякав?
Ось, я проти тебе, говорить Господь сил небесних, і пущу з димом вози твої боєві, і меч пожере левчуки твої, луп твій зітру з землї, й голосу послів твоїх вже не буде чути.
Лев грабував для своїх молодят і душив для леви́ць своїх він, і пече́ри свої перепо́внював здо́биччю, а лі́гва свої — награбо́ваним.