Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Аввакума 2) | (Софонії 1) →

Переклад Куліша та Пулюя

Cовременный перевод WBTC

  • Молитва пророка Аввакума, до сьпіву:
  • Молитва пророка Аввакума. Для пения.
  • Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
  • Господь, услышал Я весть о славе Твоей. Я поражён великими делами, которые Ты творил в прошлом, Господи! Теперь Я молю, чтоб Ты творил великие дела и в наше время. Дай деяниям этим случиться в дни нашей жизни. Но во гневе вспомни и прояви к нам милость. Селах.
  • Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий — від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
  • Бог идёт из Фемана. Святый идёт от горы Фаран. Селах. Величие Господа покрыло небеса! Славою Его наполнилась земля!
  • Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
  • И от руки Его исходят лучи света. Она, как яркий свет. В руке Его скрыта такая сила.
  • Перед ним ійшла зараза, поза ним — палючий вітер.
  • Впереди Него шли болезни, а по стопам Его шло разрушение.
  • Ступив він — земля струсилась; глянув — і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його — вічні.
  • Господь стоял и судил землю. И под Его взглядом в страхе затрепетали народы всех стран. Обрушились вековые горы и осели древние холмы. Извечны пути Господа!
  • Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
  • Я видел, что в беде города Эфиопские. Дома земли Мадиамской дрожали от страха.
  • А хиба ж на ріки не запалав був гаїв твій, Господи, на ріки — досада твоя, а на море — ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
  • Господи, разве гневался Ты на реки? Разве гневался Ты на потоки? Разве гневался Ты на море, когда скакали Твои кони и победоносные колесницы?
  • Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
  • И даже тогда Ты показал радугу — доказательство Твоего соглашения с людьми земли. Селах. Ты рассёк землю реками.
  • Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
  • Увидев Тебя, сотрясались вершины. Воды отступили от суши; вода морская взревела, ибо потеряла она власть над землёй.
  • Сонце й місяць з'упинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
  • Луна и солнце потеряли свой блеск, перестали светить, видя яркие вспышки молний Твоих. Эти молнии были подобны копьям и стрелам, летящим в пространстве.
  • У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
  • Во гневе проходил Ты по земле, и негодуя, Ты карал народы.
  • Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
  • Пришёл Ты, чтобы спасти, народ Твой. Пришёл, чтобы вести к победе Тобою избранного царя. Ты убил главу каждой бесчестной семьи, от самых малых до самых великих в стране. Селах.
  • Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
  • Посохом Моисея Ты остановил солдат врага, которые, грозе подобно, пришли сражаться против нас. Они думали, что нас победить так же легко, как тайно бедняка ограбить.
  • Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
  • Коней Своих Ты провёл через море, от них всколыхнулись великие воды.
  • Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
  • Всё моё тело сотряслось, когда я услышал рассказ. И громко я засвистел. Ослабли кости мои и я стоял, содрогаясь. Но терпеливо я буду ждать день разрушения, когда враг нагрянет на народ.
  • Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
  • Хотя инжир может не вырасти на фиговых деревьях, и виноград не созреть на лозе, хотя оливы могут не принести плодов, и поля не дать урожая, хотя может не остаться в загоне овец, и не быть скота в стойлах,
  • То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
  • я всё же буду радоваться в Господе и ликовать о Спасителе моём.
  • Бо Господь Бог — моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
  • Господь Всемогущий даёт мне силу. Он помогает мне бежать, как быстроногому оленю. Он на высоты бережно меня возводит. Начальнику хора. На струнных инструментах.

  • ← (Аввакума 2) | (Софонії 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025