Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Відчиняй, Ливане, ворота твої, й нехай пожирає огонь кедри твої.
Ліване, відкрий твої двері, і нехай вогонь пожере твої кедри.
Голоси, кипарисе; бо впаде кедр, бо й великі будуть спустошені; голосїте, дуби Базанські, бо повадиться гай ненроходний.
Нехай кричить ялиця, бо кедр упав, адже дуже потерпіли вельможі. Кричіть, дуби Васану, бо повалено разом вирощений ліс.
Чути голос ридання пастухів, бо спустошено бажанне їх; чути рик левчуків, бо спустошено красу Йорданї.
Голос пастухів, що плачуть, бо їхня величність у нещасті. Голос ревучих левів, тому що в біді ревіння Йордану.
Так говорить Господь, Бог мій: Паси вівці, призначені на заріз,
Так говорить Господь Вседержитель: Пасіть овець заколення,
Що їх купивші вбивають безкарно, а продававші мовляють: Слава тобі, Господи; я збагатився! а пастухи не жалують їх.
яких власники закололи і не розкаялися, і ті, що їх продавали, сказали: Благословенний Господь, і ми збагатіли, і їхні пастухи не потерпіли нічого за них.
Та й я вже не жалувати му сих землян, говорить Господь; і ось, я оддам людей, кожного в руки ближнього його й на поталу цареві його, й побивати муть вони країну, та й нікого не визволю із їх потали.
Через це більше не пощаджу тих, що живуть на землі, — говорить Господь, — і ось Я видаю людей, кожного в руки його ближнього і в руки його царя, і вони посічуть землю, і Я не вирву з їхніх рук.
І буду пасти вівцї, призначені на заріз, — бідолашню отару. І возьму собі дві палиці; одну назву ласкавість, а другу — повязь, і буду пасти ними вівцї.
І пастиму овець заколення в Ханаані. І візьму собі два посохи, — перший Я назвав Красою, а другий Я назвав Мірилом, — і пастиму овець.
І занапащу трьох пастухів в один місяць, бо відвернеться душа моя од них, як се й їх душа одвертається від мене.
І зберу трьох пастухів в одному місяці, і Моя душа тяжітиме на них, бо і їхні душі кричали проти Мене.
І скажу тоді: Не буду більш пасти вас: що вмірає, нехай умірае; що погибае, нехай погибае, а що зостається, нехай одно одного з'їдав.
І Я сказав: Не пастиму вас. Те, що вмирає, нехай вмирає, і те, що залишається, нехай залишається, і ті, що залишилися, хай поїдять кожний тіла свого ближнього.
І возьму мою палицю — ласкавості — та й поламлю її, щоб розвязати вмову, що вчинив був із усіма народами.
І візьму Свій гарний посох, і кину його, щоб розбити Мій завіт, який Я заповів з усіма народами.
І буде розвязана вона того ж дня, а тоді зрозуміють бідолашні вівцї, що мене визирали, що се було слово Господнє.
І він буде розбитий у той день, і пізнають ханаанці, стережені вівці, що це — Господнє слово.
Тодї скажу їм: Коли ваша ласка, дайте менї плату мою; а коли нї, так не давайте; а вони одважать плату менї — трийцять срібних.
І скажу їм: Якщо це гарне перед вами, дайте Мою винагороду, або відмовтеся. І вони поставили Мою винагороду — тридцять срібняків.
Господь же заповів менї: Вкинь їх в храмову скарбівню; — та й висока ж бо ціна, за яку мене оцїнили! І взяв я трийцять срібних та й укинув у храму Господньому про ганчаря.
І сказав мені Господь: Поклади їх у горнило, і побачу, чи воно випробуване так, як Я був випробуваний ними. І я взяв тридцять срібняків, і я поклав їх у горнило в Господньому домі.
Тоді поламав я й другу (палицю — повязь, щоб розірвати братерства між Юдою й Ізраїлем.
Я відкинув другий посох, Мірило, щоб знищити спадок між Юдою і між Ізраїлем.
І знов сказав мені Господь: Возьми ж тепер собі знаряд у одного дурного пастуха:
І Господь сказав мені: Ще візьми собі пастуший посуд невправного пастуха.
Ось бо, я поставлю в землі сїй пастуха, що байдуже йому пропадаючі, що заблуканих не буде шукати, нї хорих лічити, та й здорових не буде кормити, а їсти ме тілько мясиво ситих, ба й ратицї в них одривати.
Тому що ось Я піднімаю пастиря в землі. Те, що гине, він не відвідає, не шукатиме розсіяне, не лікуватиме побите, не наставить здорове, поїсть м’ясо вибраних і розіб’є їхні суглоби.
Горе ж ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на руку його й на праве око його! О, рука йому зовсім усохне, а праве, око його зовсім ослїпне!
О, ви, що пасете безумне і залишаєте овець! Меч на його руку та на його праве око. Його рука неминуче всохне [1] , і його праве око безсумнівно осліпне [2].