Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.
І повернувся ангел, що говорив через мене, і підняв мене, — так, як коли пробуджується людина зі свого сну,
І спитав мене: Що бачиш? Я відказав: Бачу сьвітильника,-ввесь із золота; вверху в його кубочки на оливу й сїм лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.
і сказав мені: Що ти бачиш? І я сказав: Я побачив, і ось світильник — увесь золотий, а над ним — посудина для світильника, і над ним — сім лампадок, і сім чашечок для лампадок над ним.
А коло його дві оливинї, одна праворуч од кубочка, а друга ліворуч.
І над ним — дві оливки, одна — справа світильника і одна — зліва.
запитавсь я та й кажу ангелові, що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?
І я запитав, і я сказав ангелові, що промовляв через мене, кажучи: Що це, Господи?
І відказав ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив: Хиба ти не знаєш, що воно? А я відповів: Нї, добродію, не знаю.
І відповів ангел, промовляючи через мене, і сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи.
Тодї озвався він і сказав менї: Се, — Господнє слово до Зоробабеля, і значить: Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних.
І він відповів, і промовив до мене, кажучи: Це слово Господнє до Зоровавеля, що промовляє: Не великою силою, не міццю, але тільки Моїм духом, — говорить Господь Вседержитель!
Хто ж ти, велика горо, перед Зоробабелем? Ти — низина, а він положить угловового каменя при веселих викликаннях: Ласка, ласка на ньому!
Хто є ти, велика горо, перед обличчям Зоровавеля, щоб випростуватись? І він винесе камінь спадку, милість рівна до його милості.
Як руки Зоробабелеві заложили, основи під сей дом, так його руки й скінчать його, й зрозумієте, що Господь сил небесних послав мене до вас:
Руки Зоровавеля заснували цей дім, і його руки завершать його, і пізнаєш, що Господь Вседержитель послав мене до тебе.
Хто ж би маловажив день сей, коли, радїючи, тоті семеро дивляться на будівельну вагу в руках у Зоробабеля? — се очі Господнї, що обіймають зором увесь круг земний.
Тому що хто знехтував малими днями? І зрадіють, і побачать олов’яний камінь [1] у руці Зоровавеля. Тих сім — це Господні очі, що дивляться на всю землю.
Тодї озвався я й промовив до його: Проти чого ж сї дві оливини, праворуч і лїворуч сьвітильника?
І я відповів, і сказав йому: Що це за дві оливки справа і зліва світильника?
І озвавсь я вдруге й промовив до його: Проти чого сї дві галузки оливні, що золотими дудочками виливають із себе золоту оливу?
І я запитав удруге, і я сказав йому: Що це за дві оливкові галузки, що в руках двох золотих трубок, що вливаються і доходять до золотих чашечок?
І відказав менї: Хиба ти не знаєш, що се? Я ж відповів: Нї, добродїю, не знаю.
А він сказав мені: Не знаєш, що це? І я сказав: Ні, Господи.