Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
І сталось що люде нарікали так, що опротивіло Господеві; і як почув Господь наріканнє, запалав гнїв його, і спихнув огонь між ними, і став пожирати конець табору.
The People Complain to Moses
Soon the people began to complain about their hardship, and the LORD heard everything they said. Then the LORD’s anger blazed against them, and he sent a fire to rage among them, and he destroyed some of the people in the outskirts of the camp.
Soon the people began to complain about their hardship, and the LORD heard everything they said. Then the LORD’s anger blazed against them, and he sent a fire to rage among them, and he destroyed some of the people in the outskirts of the camp.
І заголосили люде до Мойсея, і благав Мойсей Господа, та й потахла пожежа.
Then the people screamed to Moses for help, and when he prayed to the LORD, the fire stopped.
І назвали те врочище Табера*, бо палало між ними поломя Господнє.
After that, the area was known as Taberah (which means “the place of burning”), because fire from the LORD had burned among them there.
І почав мішаний народ, що був між ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?
Then the foreign rabble who were traveling with the Israelites began to crave the good things of Egypt. And the people of Israel also began to complain. “Oh, for some meat!” they exclaimed.
Памятаємо рибу, що за дармо їли в Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;
“We remember the fish we used to eat for free in Egypt. And we had all the cucumbers, melons, leeks, onions, and garlic we wanted.
А тепер прагне душа наша; нема нїчогісїнько, сама тільки манна перед очима нашими.
But now our appetites are gone. All we ever see is this manna!”
А манна була наче насїння корияндрове, а барва її як бделїон.
The manna looked like small coriander seeds, and it was pale yellow like gum resin.
Блукали люде та й збирали її й мололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли з неї балабушки; а смаком була вона, як смак у макуха.
The people would go out and gather it from the ground. They made flour by grinding it with hand mills or pounding it in mortars. Then they boiled it in a pot and made it into flat cakes. These cakes tasted like pastries baked with olive oil.
І як падала роса на табір у ночі, то падала на його й манна.
The manna came down on the camp with the dew during the night.
І як почув Мойсей людей, що плачуть по семях своїх, кожне коло входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.
Moses heard all the families standing in the doorways of their tents whining, and the LORD became extremely angry. Moses was also very aggravated.
І промовив Мойсей до Господа: Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?
And Moses said to the LORD, “Why are you treating me, your servant, so harshly? Have mercy on me! What did I do to deserve the burden of all these people?
Хиба ж я почав увесь народ той, або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?
Did I give birth to them? Did I bring them into the world? Why did you tell me to carry them in my arms like a mother carries a nursing baby? How can I carry them to the land you swore to give their ancestors?
Звідки взяти менї мясива, щоб нагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!
Where am I supposed to get meat for all these people? They keep whining to me, saying, ‘Give us meat to eat!’
Не в моготу менї одному нести люд сей; бо за важко на мене.
I can’t carry all these people by myself! The load is far too heavy!
І коли так чиниш зо мною, так уже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.
If this is how you intend to treat me, just go ahead and kill me. Do me a favor and spare me this misery!”
І рече Господь Мойсейові: Склич менї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.
І зійду я і поговоримо там з тобою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.
I will come down and talk to you there. I will take some of the Spirit that is upon you, and I will put the Spirit upon them also. They will bear the burden of the people along with you, so you will not have to carry it alone.
А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.
“And say to the people, ‘Purify yourselves, for tomorrow you will have meat to eat. You were whining, and the LORD heard you when you cried, “Oh, for some meat! We were better off in Egypt!” Now the LORD will give you meat, and you will have to eat it.
Не один день їсти мете, і не два днї, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.
And it won’t be for just a day or two, or for five or ten or even twenty.
А цїлий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?
You will eat it for a whole month until you gag and are sick of it. For you have rejected the LORD, who is here among you, and you have whined to him, saying, “Why did we ever leave Egypt?”’”
І сказав Мойсей: Народу, що між ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цїлий місяць.
But Moses responded to the LORD, “There are 600,000 foot soldiers here with me, and yet you say, ‘I will give them meat for a whole month!’
Хиба дрібну й буйну скотину повбивати, щоб стало для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала для них?
Even if we butchered all our flocks and herds, would that satisfy them? Even if we caught all the fish in the sea, would that be enough?”
І рече Господь Мойсейові: Хиба ж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.
Then the LORD said to Moses, “Has my arm lost its power? Now you will see whether or not my word comes true!”
І вийшов Мойсей, і промовив до люду слова Господнї, і зібрав сїмдесять чоловіка із старших народу і поставив їх навкруги намету.
І зійшов Господь у хмарі, і промовив до його, і взяв від духа, що був на йому, і положив на сїмдесять чоловіків старших. І сталось, як дух спустився на них, так стали вони пророкували; та опісля перестали.
And the LORD came down in the cloud and spoke to Moses. Then he gave the seventy elders the same Spirit that was upon Moses. And when the Spirit rested upon them, they prophesied. But this never happened again.
Два ж чоловіки остались в таборі: один на імя Ельдад, а другий на імя Медад. І спустивсь на них дух, були вони записані, та не виходили до намету, і стали вони пророкувати в таборі.
Two men, Eldad and Medad, had stayed behind in the camp. They were listed among the elders, but they had not gone out to the Tabernacle. Yet the Spirit rested upon them as well, so they prophesied there in the camp.
І прибіг якийсь молодик, та й розказав Мойсейові кажучи: Ельдад і Медад пророкують у таборі.
A young man ran and reported to Moses, “Eldad and Medad are prophesying in the camp!”
І відказав Йозуа Нуненко, що вслуговував Мойсейові з малку, і каже до Мойсея: Добродїю мій, заборони їм.
Joshua son of Nun, who had been Moses’ assistant since his youth, protested, “Moses, my master, make them stop!”
І каже йому Мойсей: Чого ти ревнуєш за мене? Нехай би ввесь люд Господень зробивсь пророками, і щоб Господь послав на них духа свого.
But Moses replied, “Are you jealous for my sake? I wish that all the LORD’s people were prophets and that the LORD would put his Spirit upon them all!”
І вернувся Мойсей до табору, він і старші мужі Ізрайлеві.
Then Moses returned to the camp with the elders of Israel.
І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепелиць від моря, і накидало їх у табір, на день ходи в один бік і на день ходи в другий, навкруги табору до двох локтів поверх землї.
І вийшли люди, і збирали перепилицї увесь той день і всю ніч, і ввесь день другий; хто мало назбирав, у того було десять гомерів; і розложили їх собі про запас округи табору.
Ще ж було мясиво між зубами їх, ще не з'їли його, а гнїв Господень запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким помором.
But while they were gorging themselves on the meat — while it was still in their mouths — the anger of the LORD blazed against the people, and he struck them with a severe plague.
І назвали врочище те Киброт-Гаттаава*; бо там поховано людей, що були ласі.
So that place was called Kibroth-hattaavah (which means “graves of gluttony”) because there they buried the people who had craved meat from Egypt.