Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І рушили сини Ізрайлеві та й отаборились на рівнинї Моабський, по другім боцї Йордана навпроти Єрихону.
Затем израильский народ отправился в долину Иордана в Моаве и поставил стан у реки Иордан напротив Иерихона.
І побачив Балак Зипоренко усе, що заподїяв Ізраїль Аморіям.
Валак, сын Сепфора, видел всё, что израильский народ сделал с аморреями.
І боялись вельми Моабії того люду, бо багацько було його, і великий пострах пійшов між Моабіями перед синами Ізраїля.
Моав был в великом страхе, ибо израильский народ был весьма многочислен. Моав его очень боялся.
І казали Моабії мужам старшим Мидіянським: Тепер обїсть голота ся навкруги нас усе, як обїдає віл траву у полї. А Балак Зипоренко був тодї царем Моабським.
Он сказал мадиамским вождям: "Эта толпа народа уничтожит всё вокруг, как коровы поедают полевую траву". Царём же Моава в то время был Валак, сын Сепфора.
І післав він посли до Білеама Беоренка в Петор, що над рікою Ефрат, в землї синів народа його, щоб покликати його, і велів сказати йому: Ось вийшов люд із Египецької землї; і укрив він лице землї, та й осївсь проти мене.
Валак отправил нескольких человек к Валааму, сыну Веора, с посланием. Валаам был в Пифоре у реки Евфрат, ибо там жил народ Валаама. Вот послание Валака: "Из Египта пришёл какой-то новый народ, такой многочисленный, что вся земля покрыта ими, и поставил свой стан рядом со мной.
Оце ж прийди та проклени менї сей люд: надто бо він потужен проти мене. Може удасться менї, що подужаю його і вижену його з країни: Знаю бо, кого ти благословиш, той благословен буде, а кого ти прокленеш, той проклятим буде.
Приди ко мне на помощь, ибо этот народ слишком могуществен для меня. Я знаю, что у тебя есть сила великая: если благословишь кого, то с ним случается хорошее, а если проклянёшь кого, то с ним случается плохое. Приди и прокляни этот народ; может быть, тогда я смогу одолеть его и заставить уйти из моей страны".
І пійшли старші мужі Моабські і мужі Мидіянські, з дарунками в руках за закленаннє. І прийшли вони до Білеама, і промовили йому слова Балакові.
Вожди Моава и мадиамитяне пошли к Валааму, взяв с собой деньги, чтобы заплатить ему за услуги, и передали ему слова Валака.
І каже він їм: Переночуйте тут сю ніч, і дам я вам відповідь, так як Господь менї скаже. І зістались князї Моабські в Білеама.
Валаам сказал им: "Оставайтесь на ночь, а я поговорю с Господом и скажу вам, какой Он дал мне ответ". И вожди Моава остались на ночь у Валаама.
І прийшов Бог до Білеама і каже: Що се в тебе за люде?
Господь пришёл к Валааму и спросил: "Что это у тебя за люди?"
І каже Білеам Богу: Балак Зипоренко, царь Моабській послав сказати менї:
Валаам ответил: "Царь Моава, Валак, сын Сепфора, отправил их ко мне с посланием,
Се люд вийшов із Египту й укрив лице землї. Оце ж прийди, проклени його менї; може буде в мене снага битись із ним і вижену їх.
сказать, что из Египта пришёл какой-то новый народ, такой многочисленный, что вся земля покрыта ими. Приди и прокляни этот народ; может быть, тогда я смогу одолеть их и заставить уйти из моей земли".
І каже Бог Білеамові: Не треба тобі йти з ними, не треба тобі проклинати люду; бо він благословений.
Но Бог ответил Валааму: "Не ходи с ними и не проклинай этот народ, ибо этот народ — Мой".
І встав Білеам уранцї і сказав князям Балаковим: Ідїте в землю вашу; бо не схотїв Господь менї дозволити ійти з вами.
На следующее утро Валаам встал и сказал вождям, пришедшим от Валака: "Возвращайтесь обратно в свою страну. Господь не позволил мне идти с вами".
І встали князї Моабські, і прийшли до Балака і кажуть: Не схотїв Білеам ійти з нами.
Вожди Моава возвратились к Валаку и сказали ему: "Валаам отказался идти с нами".
Тодї післав Балак ще раз князїв, поважніщих, як ті, і було їх більше.
Тогда Валак послал к Валааму других вождей, более числом и знаменитее тех, кого он послал в первый раз.
І прийшли вони до Білеама і промовили до його: Так мовляє Балак Зипоренко: Нехай уже нїщо не зупиняє тебе йти до мене:
Они пошли к Валааму и сказали: "Валак, сын Сепфора, говорит тебе вот что: "Прошу тебя, не откажи придти ко мне.
Бо шаною великою вшаную тебе і все, що скажеш менї, вчиню; прийди ж, та заклени менї народ той!
Я щедро заплачу тебе, если сделаешь то, что я прошу. Приди и прокляни мне этот народ"".
І відказав Білеам, і сказав слугам Балаковим: Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла й золота, так все таки не зміг би я переступити слова Господа, Бога мого, щоб вчинити чи мале чи велике.
Валаам дал ответ слугам Валака, сказав: "Я должен повиноваться Господу, Богу моему, и ничего не могу сделать против Его воли, ничего не могу сделать, ни большого, ни малого, если Он не позволит. Я ничего не сделаю против воли Господней, даже если царь Валак подарит мне свой прекрасный дом, полный серебра и золота.
Тепер же зістаньтесь ту й ви на ніч, щоб довідатись менї, що скаже менї Господь.
Вы можете остаться здесь на ночь, как сделали те, другие, а за ночь я узнаю, что Господь желает мне сказать".
І прийшов Бог в ночі до Білеама і рече йому: Коли тебе звати прийшли люде, так заберись та йди з ними; та чинити меш тільки те, що скажу тобі.
В ту ночь Бог явился Валааму и сказал: "Эти люди снова пришли сюда просить тебя пойти с ними. Ты можешь идти с ними, но делай только то, что Я тебе скажу".
І встав Білеам вранцї, і осїдлав ослицю свою, та й рушив в дорогу із князями Моабськими.
На следующее утро Валаам встал, оседлал свою ослицу и отправился с вождями Моава.
І запалав гнїв Божий за те, що він пійшов; і став ангел Господень на дорозї, щоб спинити його; а він їхав на ослицї своїй і двох молодиків його з ним.
Валаам ехал на своей ослице, и с ним двое его слуг. Пока Валаам был в пути, Бог разгневался, и вот перед Валаамом встал на дороге Ангел, чтобы остановить его.
І побачила ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозї, і голий міч його в руцї його. І звернула ослиця з дороги та й пійшла полем. І вдарив Білеам ослицю, щоб вернути її на дорогу.
Валаамова ослица, увидев на дороге Ангела, держащего в руке меч, свернула с дороги и пошла в поле. Валаам же, не видя Ангела, очень рассердился на ослицу, стал её бить и заставил вернуться на дорогу.
Но ангел став у сутках між виноградниками: стїна з одного боку і стїна з другого боку.
Некоторое время спустя Ангел Господний появился на том месте, где дорога сужалась между двумя виноградниками, и где по обе стороны дороги были стены.
І як побачила ослиця ангела, примчала вона до стїни і притиснула ногу Білеамові до стїни; і ще раз ударив її.
Ослица снова увидела Ангела и пошла так близко к стене, что прижала ногу Валааму к стене, и он снова побил ослицу.
І пройшов дальш ангел Господень, та й став в узькому місцї, де не було дороги звернути, нї праворуч, нї лїворуч.
Ещё некоторое время спустя Ангел появился в другом месте, там, где дорога снова сужалась и ослице никак было не обойти Его и не повернуть ни направо, ни налево.
І побачила ослиця ангела Господнього, та й лягла під Білеамом; і запалав Білеам гнївом, і вдарив він ослицю палицею.
И вот, увидев Ангела Господнего, ослица легла на землю вместе с сидевшим на ней Валаамом. Валаам разозлился на ослицу и стал бить её своим дорожным посохом.
І відчинив Господь щелепи в ослицї, і каже вона до Білеама: Що я тобі зробила, що бив єси мене оце три рази?
И тут Господь дал ослице дар речи, и она сказала Валааму: "За что ты сердишься на меня? Что я тебе сделала, за что ты трижды избил меня?"
І сказав Білеам до ослицї: Бо ти робила сьміх з мене; коли б у мене та був міч у руцї, то вбив би я тебе тепер.
Валаам ответил ослице: "Ты выставила меня дураком, если бы у меня в руке был меч, я бы тебя тут же убил!"
І каже ослиця до Білеама: Чи я ж не ослиця твоя, що на їй ти їздиш з того часу, як почав жити на сьвітї та й до сього дня? Хиба ж ізвикла я чинити з тобою таке? А він каже: Нї!
Но ослица ответила Валааму: "Послушай, я твоя собственная ослица, ты ездил на мне много, много лет, и ты знаешь, что я никогда раньше так с тобой не поступала!" "Это правда", — сказал Валаам.
Тодї розкрив Господь очі Білеамові, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозї, і голий міч у руцї в його. І вклонивсь він; і склонив він лице своє до землї;
И тут Господь позволил Валааму увидеть Ангела Господнего, который стоял на дороге, держа в руке меч, и Валаам пал перед Ним ниц.
І промовив до його ангел Господень: Защо оце вдарив єси ослицю твою три рази? Се сам я вийшов перебивати тобі; бо погибельна стежка твоя передомною.
Ангел Господний спросил у Валаама: "Почему ты трижды избил свою ослицу? Я пришёл остановить тебя, но твоя ослица вовремя
І бачила мене ослиця та й звертала оце передомною три рази. Коли б не звертала вона передомною, так нинї вбив би я тебе; а зоставив би її живою.
увидела Меня и свернула в сторону. Так случилось три раза. Если бы ослица не свернула в сторону, я бы убил тебя, а её оставил в живых".
І каже Білеам до ангела Господнього: Согрішив я; бо не знав, що ти стояв проти мене на стежцї. Оце ж коли негаразд воно в очу в тебе, так вернусь.
Валаам сказал Ангелу Господнему: "Я согрешил, ибо не знал, что Ты стоишь на дороге. Если я поступаю неправедно, то я возвращусь обратно".
І каже ангел до Білеама: Ійди з людьми, но тільки мусиш те промовляти, що скажу тобі. І пійшов Білеам із князями Балаковими.
Тогда Господь сказал Валааму: "Нет, можешь идти с этими людьми, но будь осторожен, говори только слова, которые Я тебе велю говорить". И Валаам пошёл с вождями, посланными Валаком.
І почув Балак, що прибув Білеам, і вийшов він на зустріч йому в Ір-Моаб, на побережю Арнона, що на самому краю займища.
Услышав о приближении Валаама, Валак вышел ему навстречу к моабитскому городу, близ реки Арнон, у северной границы своей страны.
І каже Балак до Білеама: Хиба ж не посилав я нарочно до тебе кликати тебе? Чом не прибував єси до мене? Чи то ж я справдї не спромігся б ушанувати тебе?
Увидев Валаама, Валак сказал ему: "Я просил тебя придти раньше, сказал тебе, что это очень, очень важно. Почему же ты не пришёл? Теперь я вряд ли смогу заплатить тебе".
І каже Білеам до Балака: Се прибув я до тебе, та хиба моя воля промовляти що не будь? Слово, що кладе Бог в уста менї, те промовляти му.
"Но теперь я здесь, — сказал Валаам. — Я пришёл, но вряд ли смогу сделать то, о чём ты просишь, ибо могу говорить только те слова, которые мне позволит сказать Господь Бог".
І рушили Білеам з Балаком, і прибули вони в Кірият-Ензот.
И пошёл Валаам с Валаком в Кириаф-Хуцоф.
І принїс Балак жертву з буйної й дрібної скотини, та й послав Білеамові та князям, що були з ним.
Валак заколол несколько волов и овец для жертвоприношения и дал часть мяса Валааму и вождям, которые были с ним.