Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І побачив Білеам, що добре в очу в Господа благословити Ізраїля, і не пійшов, як перші рази, на ворожбу, а став лицем до степу.
Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.
І зняв Білеам очі, та й побачив Ізраїля, що таборивсь по поколїннях своїх, і зійшов на його дух Божий.
А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,
І почав він приповідь свою і промовив: Білеам, син Беорія, до вас промовляє, той, кому, відкрились очі, рече і звіщає.
і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;
Той рече, хто чув од Бога сї слова пророчі; всемогущого він бачив, і чув серед ночі.
слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.
Ой Якове! що за гарні намети у тебе! Ізраїлю! Що за шатра в тебе таборові!
Що за красні, Якове, намети в тебе, — Ізраїлю, твої оселі!
Мов долини розпростерлись пишно та роскішно, мов дуброви над рікою, що Господь садив їх; мов кедри понад водою високо знялися, розростаючись по всяк час надять, ваблять око.
Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.
Лити меш ти воду з відер, щоб твоє насїннє виростало й процьвітало на впокійних водах. Царь його ще переважить і царя Агага; царство його візьме гору над всїма царствами.
Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.
Вивів Бог його з Египту, силу однорожу; ворогів всїх пожере він, побє всї народи; поборовши їх потрощить костї в дикім полї; стрілами він повбиває усїх їх запеклих.
Той Бог, що з Єгипту його вивів, — для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.
Ліг як лев він опочити, хто його розбудить? Благо, хто тобі радїє та благословляє; проклять, хто тебе не любить, клене, проклинає!
Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, — хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.”
І запалав гнївом Балак на Білеама, і сплесне він руками, і каже Балак Білеамові: Проклясти вороги мої покликав я тебе, і се навіть благословеннєм благословив єси їх оце вже три рази.
Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш.
Утїкай же до своєї домівки! Хотїв я шаною вшанувати тебе; та се вдержав тебе Господь од пошановання.
Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.”
І каже Білеам Балакові: Хиба ж я й послам твоїм, що посилав їх єси до мене, не казав:
А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав:
Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла та золота, не переступив би я слова Господнього, вчинити що доброго, чи лихого по своїй волї. Що промовить Господь, те й мушу мовляти.
навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.
Тепер ж оце йду до мого люду. Ходїмо, так виявлю тобі, що робити ме навпослї народ той з твоїм народом.
Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, — ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”
І почавши приповідь свою промовив він: Білеам се Беоренко рече-промовляє, той кому відкрито очі, рече і звіщає.
І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, — слово мужа з одкритими очима;
Той, хто чув од Бога слово в ночі, в сновидїннї, очі ж мав тодї закриті, а все ж таки бачив.
слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.
Бачу його перед віччу, тільки не сьогоднї, бачу його, та не зблизька, чую в мому дусї: сходить зоря із Якова, здіймається берло з Ізраїля, та й поламле Моабіям роги. Сетовим синам потужно черепи потрощить, і виски їм неощадно всїм порозбиває.
Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета.
Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу дїлами здобуде.
Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, — Ізраїль же зійде вгору.
Із Якова вийде той, хто царів з їх престолів поскидає, і пустками городи поробить.
Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.”
Побачивши ж Амалика, почав ще одну приповідь: Первим Амалик зробився між всїма царствами, та до впадку похилився, і буде остатнїм.
І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.”
А як побачив Кенїїв, сказав приповідь: Сїв ти, Кенїю, на скелї нерухомій твердо;
Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.
Тодї сказав ще приповідь: Горе, горе, хто на сьвітї буде пробувати, як Господь такий допустить допуст на потужних!
І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!
Припливуть з Киттиму судна аж у тую землю, та й Ассурове звоюють, підневолять царство.
Припливуть від хеттитів судна, підіб'ють Ашура, підіб'ють Евера, тож так само й він навіки загине.”