Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
І рече Господь Мойсейові в Синайському степу, в другому роцї по виходї із землї Египецької, у первому місяцї:
            Господь говорил с Моисеем в Синайской пустыне в первом месяце второго года после исхода из Египта. Он сказал:
            Нехай сьвяткують сини Ізрайлеві в призначений час паску.
            — Пусть израильтяне празднуют Пасху в положенное время.
            На чотирнайцятий день місяця сього, між двома вечорами, сьвяткувати муть вони; по всїм установам її і по всїм приписам її мусите сьвяткувати її.
            Празднуйте ее в назначенное время, вечером, в четырнадцатый день этого месяца по всем ее правилам и обычаям.
            І промовив Мойсей до синів Ізрайлевих, щоб сьвяткували паску.
            Моисей велел израильтянам праздновать Пасху,
            І сьвяткували вони паску на чотирнайцятий день первого місяця, між двома вечорами, у Синайському степу; як заповідав Господь Мойсейові, так і чинили сини Ізрайлеві.
            и они сделали это в Синайской пустыне вечером, в четырнадцатый день первого месяца. Израильтяне сделали все точно так, как повелел Моисею Господь.
            Та були такі люде, що опоганились від трупа людського, і не можна їм було сьвяткувати паски в той день; і приступили вони в той день перед Мойсея та перед Арона.
            Но некоторые из них не смогли отпраздновать Пасху в тот день, потому что осквернились, прикоснувшись к мертвому телу. В тот же день они пришли к Моисею и Аарону
            І сказали сї люде до його: Ми нечисті від людського трупу; чому не вільно нам приносити дари Господеві серед синів Ізрайлевих у призначений час?
            и сказали Моисею: 
— Мы осквернились, прикоснувшись к мертвому телу, но зачем отрешать нас от общего жертвоприношения Господу в назначенное время?
            — Мы осквернились, прикоснувшись к мертвому телу, но зачем отрешать нас от общего жертвоприношения Господу в назначенное время?
І каже до них Мойсей: Пождїть, я послухаю, що повелить Господь задля вас.
            Моисей ответил им: 
— Ждите, пока я не узнаю, что повелит о вас Господь.
            — Ждите, пока я не узнаю, что повелит о вас Господь.
Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Коли хто з вас буде нечистий від трупа, чи буде в далекій дорозї, так усе таки мусить сьвяткувати паску Господеві.
            — Скажи израильтянам: «Если кто из вас или ваших потомков осквернится, прикоснувшись к покойнику, или будет в дальней дороге, он все же может праздновать Господню Пасху.
            У другому місяцї, на чотирнайцятий день, між двома вечорам, сьвяткувати муть її; з опрісноками й гіркими зіллями їсти муть її.
            Пусть он празднует ее в четырнадцатый день второго месяца, вечером. Пусть он съест ягненка с пресным хлебом и горькими травами,
            Нїчого не зоставляти муть із неї до ранку, і кісток не ломити муть у їй; по всїм установам паски сьвяткувати муть її.
            не оставляя ничего от него до утра и не ломая ни одной из костей. Празднуя Пасху, пусть он соблюдает ее установления.
            Чоловік же чистий і що не в дорозї, а занедбав сьвяткувати паску, викорениться душа його зміж людей його; бо не принїс жертви Господеві у призначений час; чоловік той нести ме свій гріх.
            Но если человек, который чист и не находится в пути, не отпразднует Пасхи, он будет исторгнут из своего народа, потому что не принес Господу приношения в назначенное время. Он подлежит наказанию.
            А коли пробуває в вас приходень і хоче сьвяткувати паску Господеві, то нехай сьвяткує по установам паски і по приписам її. Установа буде одна про вас, і про приходня, і про землянина.
            Если живущий у вас чужеземец захочет отпраздновать Господню Пасху, то пусть он исполняет ее правила и обычаи. Пусть у вас будут одинаковые правила и для поселенца, и для уроженца страны».
            Того ж дня, як поставлено храмину, вкривала хмара храмину намету сьвідчення; і звечора була вона над храминою наче поломя аж до ранку.
            В тот день, когда была поставлена скиния, шатер свидетельства, ее покрыло облако. С вечера до утра пребывало оно над скинией и походило на огонь.
            Так було щоразу: хмара вкривала її за дня, а наче поломя в ночі.
            Так было всегда: облако покрывало ее  днем , а по ночам оно походило на огонь.
            І як піднялась хмара над наметом, рушали в дорогу сини Ізрайлеві; на тому ж місцї, де хмара спускалась, там отаборувались Ізрайлеві сини.
            Когда облако поднималось от шатра, израильтяне трогались в путь. Там, где облако останавливалось, израильтяне разбивали лагерь.
            По слову Господньому рушали в дорогу сини Ізрайлеві, і по слову Господньому отаборувались; по всї днї як зоставалась хмара над храминою, стояли вони табором.
            По повелению Господа израильтяне трогались в путь, и по Его повелению разбивали лагерь. Пока облако стояло над скинией, они оставались в лагере.
            І як хмара стояла довгий час над храминою, тодї відправляли сини Ізрайлеві службу Господеві й не рушали в дорогу.
            Даже если облако оставалось над скинией длительное время, израильтяне слушались Господа и не трогались в путь.
            І тодї ж стояла хмара тільки кілька день над храминою: — по слову Господньому ставали табором вони, і по слову Господньому рушали дальше.
            Иногда облако было над скинией лишь несколько дней. Лишь по повелению Господа они стояли лагерем и по Его повелению трогались в путь.
            І бувало, що зоставалась хмара з вечора до ранку, а в раньцї піднялась хмара, тодї рушали вони в дорогу; або один день і одну ніч, і хмара піднялась, то рушали вони дальше;
            Иногда облако стояло только с вечера и до утра, а когда утром оно поднималось, они трогались в путь. Днем или ночью, когда бы облако ни поднималось, они трогались в путь.
            Або два днї, або місяць, або й довше; як зоставалась хмара над храминою спочиваючи над нею, то стояли сини Ізрайлеві табором і не пускались в дорогу; а як піднялась вона, в гору, тодї йшли в дорогу.
            Два дня, месяц или дольше — сколько бы облако ни стояло над скинией, израильтяне оставались в лагере и не трогались в путь. Но когда оно поднималось, они трогались в путь.
            По слову Господньому становились вони станом, і по слову Господньому рушали дальше; пильнували вони служби Господньої по слову Господньому через Мойсея.
            По повелению Господа они разбивали лагерь и по Его повелению трогались в путь. Они слушались Господа, исполняя повеления, которые Господь давал через Моисея.