Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!”
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
Бо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;
Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.”
І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.
У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.”
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.”
І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” — заговорили й закричали з переляку.
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!”
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
“Підійди!” — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно — Син Божий!”
І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих