Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
На той час тетрарх [1] Ірод почув про Ісуса
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа,
І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.
У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.
І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
У четверту сторожу ночі [2] [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!
І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих