Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.