Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його:
Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
«Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв?
Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню.
той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».
І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!
Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє [40] її!»
Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»
Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, — це не осквернить її».
Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».
Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.
І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.
так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому».
І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?»
І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ.
І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.