Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
Тоді підходять до Ісуса фарисеї [1] і книжники [2] з Єрусалима й питають:
Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
Лицеміри, добре прорік про вас Ісаїя, глаголючи:
Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.
Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.
І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.
А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.