Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?
На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному?
І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них,
[Ісус] покликав дитину, поставив її серед них
і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як дїти, то не ввійдете в царство небесне.
і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.
Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.
І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.
Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.
Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибинї морській.
А хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити в морській глибині.
Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!
Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять.
Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в життє кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.
Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оцї, бути вкинутим ув огняне пекло.
Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну [1].
Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.
Стережіться, щоб ви не погордували жодним із цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця.
Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.
[Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло].
Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пійде в гори, й не шукати ме заблудної?
Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої?
І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, нїж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили.
І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.
Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих.
Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих.
Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;
Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата,
коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.
а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово;
Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник.
коли не послухає їх, скажи Церкві, а коли й Церкви не послухає, нехай буде тобі як язичник і митник.
Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.
Запевняю вас: усе те, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; і все те, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.
Знову запевняю вас: коли двоє з вас на землі погодяться просити про будь-яку річ, яку лише просять, буде їм дано від Мого Отця Небесного.
Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.
Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!
Приступивши тодї Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз?
Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?
Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи.
Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім.
Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.
Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами.
Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.
Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів [2].
Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дїтей, і все що мав, та й віддати.
А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.
Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам.
Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам.
Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг.
І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.
Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.
Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв [3] , схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен!
Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.
А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.
Він же не схотїв, а, відійшовши, укинув його в темницю, поки віддасть довг.
Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.
Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.
Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.
Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене;
Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене.
чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе помилував?
Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою?
І, розгнївившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.
І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.