Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 18) | (Матвія 20) →

Переклад Куліша та Пулюя

Сучасний переклад

  • І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, за Йорданом.
  • Скінчивши Свою розповідь, Ісус покинув Ґалилею і попрямував до земелі юдейської по той бік Йордану.
  • І йшло слїдом за Ним пребагато народу, й вигоїв їх там.
  • Та великий натовп ішов слідом за Ним, і Він зціляв усіх недужих.
  • І приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із жінкою своєю за всяку вину?
  • Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю байдуже з якої причини?»
  • Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, — чоловіком і жінкою втворив їх?
  • Ісус відповів: «Хіба не читали ви у Святому Писанні, що від самого початку створення світу Господь „створив людей чоловіком і жінкою”». І мовив Господь: «Чоловік покине батька й матір своїх, з’єднається з дружиною своєю, і стануть вони єдиною людиною.
  • І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть удвох тїло одно;
  • так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
  • Отже, більше не буде їх двоє, а буде одна плоть, і нехай ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом».
  • Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?
  • Вони запитали: «Чому ж тоді Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа [59]
  • Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.
  • Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших, а спочатку цього не було.
  • Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю — хиба за перелюб — та оженить ся з иншою, робить перелюб; і хто з розвідкою оженить ся, робить перелюб.
  • Кажу вам, що якщо чоловік розлучається зі своєю дружиною не через її розпусту й одружується з іншою жінкою, то він чинить перелюб».
  • Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись.
  • Тоді Його учні мовили до Нього: «Якщо такі справи, то й зовсім не варто одружуватися».
  • Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано.
  • На те Ісус відповів: «Не кожен може сприйняти це вчення, а лише ті, кому було Богом дано.
  • Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить.
  • Бувають такі чоловіки, які народилися скопцями,[60] а ще бувають такі, яких люди зробили скопцями, та є ще й такі, котрі вирішіли не одружуватися заради Царства Божого. Той, хто може сприйняти це вчення, нехай сприймає його!»
  • Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.
  • Тоді люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх і помолився за них. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.
  • Ісус же рече: Пустїть дїток, не з'упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.
  • Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Небесне належить таким, як вони».
  • І, положивши руки на них, пійшов звідтіля.
  • Ісус поклав на дітей руки, і благословивши їх, пішов звідти.
  • І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життє вічне?
  • Один чоловік підійшов до Ісуса і запитав Його: «Вчителю, що доброго мушу я зробити, аби успадкувати вічне життя?»
  • Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.
  • На те Ісус мовив: «Чому ти Мене питаєш, що є добре? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. Але, якщо хочеш мати вічне життя, виконуй заповіді».
  • Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь, Не сьвідкуй криво;
  • Тоді чоловік спитав: «Які заповіді?» На те Ісус відповів: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не бреши, шануй батька й матір своїх, люби ближнього [61] свого, як себе самого».
  • Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого.
  • Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї?
  • І мовив чоловік до Нього: «Я завжди виконував усі ці заповіді. Чого мені ще бракує?»
  • Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.
  • Тоді Ісус мовив: «Якщо хочеш бути досконалим, іди й продай все, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним, й матимеш ти багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною».
  • Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі.
  • Та коли чоловік це почув, то глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
  • Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.
  • Ісус звернувся до Своїх учнів: «Істинно кажу вам: тяжко буде багатому ввійти в Царство Боже!
  • Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
  • Ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
  • Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся?
  • Почувши це, учні Ісуса дуже здивувалися й запитали Його: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
  • Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе.
  • Подивившись на них, Ісус відповів: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого».
  • Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшли слїдом за Тобою; що ж буде нам?
  • Тоді Петро промовив до Нього: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою! То що ми с того матимемо?»
  • Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
  • Тоді Ісус сказав: «Істинно кажу вам: коли настане новий світ, Син Людський зійде на престол Слави Своєї, і ви, хто за Мною йшли, також сидітимете на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських.
  • І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.
  • Кожний, хто залишив хату свою, братів, сестер, батька, матір, дітей або господарство своє заради імені Мого, одержить у сто разів більше, ніж залишив, а також успадкує вічне життя.
  • Тільки ж многі перві будуть останнї, а останнї — перві.
  • Багато з тих, хто сьогодні перші, стануть останніми, а останні — першими».

  • ← (Матвія 18) | (Матвія 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025