Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.

The Parable of the Workers in the Vineyard

“For the kingdom of heaven is like a landowner who went out early in the morning to hire laborers for his vineyard.

2

І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.

2

Now when he had agreed with the laborers for a denarius a day, he sent them into his vineyard.

3

І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,

3

And he went out about the third hour and saw others standing idle in the marketplace,

4

і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.

4

and said to them, ‘You also go into the vineyard, and whatever is right I will give you.’ So they went.

5

Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.

5

Again he went out about the sixth and the ninth hour, and did likewise.

6

Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?

6

And about the eleventh hour he went out and found others standing [a]idle, and said to them, ‘Why have you been standing here idle all day?’

7

Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.

7

They said to him, ‘Because no one hired us.’ He said to them, ‘You also go into the vineyard, [b]and whatever is right you will receive.’

8

Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.

8

“So when evening had come, the owner of the vineyard said to his steward, ‘Call the laborers and give them their wages, beginning with the last to the first.’

9

І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.

9

And when those came who were hired about the eleventh hour, they each received a denarius.

10

Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.

10

But when the first came, they supposed that they would receive more; and they likewise received each a denarius.

11

І взявши вони, нарекали на господаря,

11

And when they had received it, they [c]complained against the landowner,

12

говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.

12

saying, ‘These last men have worked only one hour, and you made them equal to us who have borne the burden and the heat of the day.’

13

Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?

13

But he answered one of them and said, ‘Friend, I am doing you no wrong. Did you not agree with me for a denarius?

14

Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.

14

Take what is yours and go your way. I wish to give to this last man the same as to you.

15

Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?

15

Is it not lawful for me to do what I wish with my own things? Or is your eye evil because I am good?’

16

Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

16

So the last will be first, and the first last. For[d] many are called, but few chosen.”

17

І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:

17

Jesus a Third Time Predicts His Death and Resurrection

Now Jesus, going up to Jerusalem, took the twelve disciples aside on the road and said to them,

18

Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;

18

“Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be betrayed to the chief priests and to the scribes; and they will condemn Him to death,

19

і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.

19

and deliver Him to the Gentiles to mock and to scourge and to crucify. And the third day He will rise again.”

20

Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.

20

Greatness Is Serving

Then the mother of Zebedee’s sons came to Him with her sons, kneeling down and asking something from Him.

21

Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.

21

And He said to her, “What do you wish?”
She said to Him, “Grant that these two sons of mine may sit, one on Your right hand and the other on the left, in Your kingdom.”

22

Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.

22

But Jesus answered and said, “You do not know what you ask. Are you able to drink the cup that I am about to drink, [e]and be baptized with the baptism that I am baptized with?”
They said to Him, “We are able.”

23

І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.

23

So He said to them, “You will indeed drink My cup, [f]and be baptized with the baptism that I am baptized with; but to sit on My right hand and on My left is not Mine to give, but it is for those for whom it is prepared by My Father.”

24

І почувши десять, ремствували на двох братів.

24

And when the ten heard it, they were greatly displeased with the two brothers.

25

Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.

25

But Jesus called them to Himself and said, “You know that the rulers of the Gentiles lord it over them, and those who are great exercise authority over them.

26

Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;

26

Yet it shall not be so among you; but whoever desires to become great among you, let him be your servant.

27

і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,

27

And whoever desires to be first among you, let him be your slave —

28

як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.

28

just as the Son of Man did not come to be served, but to serve, and to give His life a ransom for many.”

29

І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.

29

Two Blind Men Receive Their Sight

Now as they went out of Jericho, a great multitude followed Him.

30

І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

30

And behold, two blind men sitting by the road, when they heard that Jesus was passing by, cried out, saying, “Have mercy on us, O Lord, Son of David!”

31

Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

31

Then the multitude warned them that they should be quiet; but they cried out all the more, saying, “Have mercy on us, O Lord, Son of David!”

32

І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?

32

So Jesus stood still and called them, and said, “What do you want Me to do for you?”

33

Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.

33

They said to Him, “Lord, that our eyes may be opened.”

34

Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.

34

So Jesus had compassion and touched their eyes. And immediately their eyes received sight, and they followed Him.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Матвія 20

Matthew 20