Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 19) | (Матвія 21) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
  • “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.
  • І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
  • Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.
  • І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
  • А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.
  • і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
  • Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.
  • Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
  • І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.
  • Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
  • Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?
  • Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
  • Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.
  • Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
  • Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.
  • І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
  • Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.
  • Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
  • Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.
  • І взявши вони, нарекали на господаря,
  • А взявши, стали ремствувати на господаря,
  • говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
  • кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.
  • Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
  • Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?
  • Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
  • Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.
  • Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
  • Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!
  • Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
  • Так то останні будуть перші, а перші — останні!”
  • І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
  • Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:
  • Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
  • “Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.
  • і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
  • І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”
  • Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
  • Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.
  • Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
  • Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.”
  • Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
  • У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”
  • І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
  • Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.”
  • І почувши десять, ремствували на двох братів.
  • Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.
  • Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
  • Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.
  • Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
  • Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.
  • і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
  • І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.
  • як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
  • Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”
  • І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
  • Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.
  • І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
  • Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”
  • Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
  • Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”
  • І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
  • Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”
  • Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
  • Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”
  • Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
  • Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.

  • ← (Матвія 19) | (Матвія 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025