Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 19) | (Матвія 21) →

Переклад Куліша та Пулюя

Сучасний переклад

  • Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
  • «Царство Боже подібне до господаря, який рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник.
  • І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
  • Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до виноградника.
  • І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
  • Годині о дев’ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, які стояли без діла.
  • і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
  • Хазяїн сказав їм: „Ви також ідіть працювати до мого виноградника, і платня буде по справедливості”.
  • Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
  • І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому — десь опівдні, а потім о третій годині дня, — і робив так само.
  • Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
  • О п’ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: „Чому ви стоїте тут цілий день без діла?”
  • Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
  • Вони йому відповіли: „Бо ніхто нас не найняв”. Він їм каже: „Ви також ідіть працювати до мого виноградника”.
  • Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
  • Ввечері господар мовив до свого управителя: „Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших”.
  • І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
  • Отже, всі найняті о п’ятій прийшли і одержали по динару.
  • Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
  • Коли ж перші підійшли, то думали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний.
  • І взявши вони, нарекали на господаря,
  • Одержавши платню, вони почали дорікати, кажучи: „Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку”.
  • говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
  • Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
  • І відповів одному з них власник виноградника: „Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар?
  • Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
  • Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі.
  • Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
  • Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?”
  • Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
  • Отак і в Царстві Небесному — останні будуть першими, а перші — останніми».
  • І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
  • Дорогою до Єрусалиму Ісус покликав Своїх учнів і наодинці мовив до них:
  • Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
  • «Ми йдемо до Єрусалиму. Там Сина Людського буде віддано до рук головних священиків та книжників. Вони засудять Його на смерть
  • і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
  • і віддадуть поганам. Ті збиткуватимуться з Нього, битимуть Його батогами, а потім розіпнуть на хресті, але на третій день Він воскресне з мертвих».
  • Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
  • Мати братів Зеведеєвих підійшла до Ісуса зі своїми синами. Вона вклонилась Йому і звернулася з проханням.
  • Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
  • Та Христос спитав: «Чого ти бажаєш?» А та відповіла: «Обіцяй мені, що мої два сини сядуть поруч з Тобою у Царстві Твоєму: один по праву руку від Тебе, а другий — по ліву».
  • Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
  • Тоді Ісус сказав: «Ви не розумієте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу [62] страждань, яку Я випити маю?» Вони відповіли: «Так, ми зможемо».
  • І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
  • Тоді Ісус сказав її синам: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч — те не Мені вирішувати. Ці місця приготовані для тих, кого назве Отець Мій».
  • І почувши десять, ремствували на двох братів.
  • Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на двох братів.
  • Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
  • Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ.
  • Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
  • Але ж не так має бути між вами: хто хоче бути великим хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх.
  • і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
  • як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
  • Так само і Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».
  • І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
  • Коли Ісус, в супроводі Своїх учнів, йшов з Єрихона, великий натовп слідував за ними.
  • І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
  • Край дороги сиділи два сліпці, і почувши, що Ісус проходить повз них, загукали: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»
  • Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
  • Люди почали докоряти їм, щоб ті замовкли, але вони гукали ще голосніше: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»
  • І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
  • Тоді Ісус зупинився й мовив до них: «Що ви хочете, щоб Я зробив для вас?»
  • Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
  • І ті відповіли: «Господи, ми хочемо знову бачити».
  • Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
  • Ісус змилувався і торкнувся їхніх очей. Тієї ж миті вони прозріли й пішли за Ним.

  • ← (Матвія 19) | (Матвія 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025