Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 23) | (Матвія 25) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
  • І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмо́ві.
  • Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
  • Він же промовив у відповідь їм: „Чи бачите ви все оце? Поправді кажу́ вам: Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
  • Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
  • Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“
  • І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
  • Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів!
  • Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
  • Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох.
  • Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
  • Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще.
  • Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
  • Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми.
  • Все ж се почин горя.
  • А все це — поча́ток терпінь породільних.
  • Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.
  • На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє.
  • І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.
  • І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти.
  • І багато лжепророків устане, й зведуть многих.
  • Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х.
  • І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
  • І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не.
  • Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
  • А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний!
  • І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.
  • І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!
  • Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),
  • Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, —
  • тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
  • тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
  • хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;
  • Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́.
  • і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
  • І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
  • Горе ж важким і годуючим під той час!
  • Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих!
  • Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:
  • Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
  • буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
  • Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“ й не бу́де.
  • І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.
  • І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.
  • Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
  • Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.
  • Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.
  • Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.
  • Оце ж наперед сказав я вам.
  • Оце Я наперед вам сказав.
  • Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
  • А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“ — не виходьте, „Ось Він у криївках“ — не вірте!
  • Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
  • Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
  • Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
  • Бо де труп, — там зберуться орли́.
  • І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
  • І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.
  • І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
  • І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.
  • І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.
  • І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.
  • Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.
  • Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
  • Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
  • Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима!
  • Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
  • Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
  • Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
  • Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
  • Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.
  • А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець.
  • Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.
  • Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
  • Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
  • Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,
  • та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого.
  • і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.
  • Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зоставить ся.
  • Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
  • Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
  • Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
  • Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
  • Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш.
  • Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
  • Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би.
  • Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
  • Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!
  • Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
  • Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челя́дниками давати своєчасно поживу для них?
  • Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
  • Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
  • Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.
  • Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його.
  • А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,
  • А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,
  • та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
  • і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,
  • то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,
  • то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
  • та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.
  • І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!

  • ← (Матвія 23) | (Матвія 25) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025