Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 24) | (Матвія 26) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
  • “Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.
  • Пять же були з них розумні, а пять необачні.
  • П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі.
  • Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
  • Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.
  • Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
  • Мудрі ж узяли в посудинках оливу.
  • Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
  • Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.
  • О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
  • Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!
  • Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
  • Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.
  • Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
  • А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.
  • Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
  • Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло — підіть краще до продавців та й купіть собі.
  • Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
  • І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.
  • Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
  • Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
  • Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
  • А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.
  • Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
  • Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
  • Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
  • І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.
  • і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
  • Одному він дав п'ять талантів, другому — два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав.
  • Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
  • Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів.
  • Так само й той, що два, придбав і він других два.
  • Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.
  • Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
  • А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.
  • По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
  • По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.
  • І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
  • Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, — каже, — ти мені дав п'ять талантів, — ось я придбав других п'ять талантів.
  • Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
  • Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
  • Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
  • Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.
  • Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
  • Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.
  • Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
  • Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.
  • і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
  • Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він — маєш твоє.
  • Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
  • Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.
  • так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
  • Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.
  • Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
  • Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.
  • Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
  • Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
  • І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
  • А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
  • Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
  • Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.
  • і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
  • І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;
  • і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
  • і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
  • Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
  • Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.
  • Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
  • Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;
  • нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
  • нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
  • Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
  • Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?
  • Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
  • Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
  • Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
  • Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?
  • І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
  • А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили.
  • Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
  • Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;
  • бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
  • бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;
  • був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
  • був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.
  • Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
  • Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
  • Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
  • А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — мені також ви того не зробили.
  • І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
  • І підуть ті на вічну кару, а праведники — на життя вічне.”

  • ← (Матвія 24) | (Матвія 26) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025