Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
«Того дня Царство Боже буде подібне до десятьох дівчат, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому.
Пять же були з них розумні, а пять необачні.
П’ятеро з них були легковажні, а інші п’ятеро — розумні.
Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
Легковажні взяли світильники та забули олію для них.
Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
Розумні ж разом із світильниками прихопили й олію в глечиках.
Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
Оскільки наречений забарився, вони почали дрімати і позасинали.
О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
Опівночі хтось загукав: „Дивіться! Он наречений іде! Зустрічайте його!”
Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
Тієї ж миті усі дівчата підхопилися й приготували свої світильники.
Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
І легковажні попросили в розумних: „Дайте нам трохи олії. Наші світильники гаснуть!”
Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
Але у відповідь ті мовили: „Не можемо, бо на всіх не вистачить. Краще йдіть і придбайте собі у крамаря”.
Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
Поки ті ходили купувати олію, з’явився наречений, і дівчата, які залишилися й були готові, вирушили з ним на весілля. Коли ж вони прийшли, то зачинили за собою двері.
Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Зрештою з’явилися й ті дівчата, які ходили по олію, і кажуть: „Господарю! Господарю! Відчини нам двері!”
Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
Але той відповдає: „Істинно кажу вам: я вас не знаю!”
Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
Отже, будьте пильними, бо вам не відомий день і час, коли Син Людський прийде».
Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
«Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно.
і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
Одному він дав п’ять талантів,[78] другому — два, а третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять.
Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
Так само й той, що два, придбав і він других два.
Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два.
Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю.
По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту.
І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”.
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”.
Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”.
Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”.
Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв.
і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!”
Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв.
так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[79] то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав.
Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять.
Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».
Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
«Коли Син Людський прийде у Славі Своїй з усіма Ангелами Своїми, Він сяде на троні Своєму величному.
і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
І тоді зберуться перед Ним усі народи, і Він розділить людей, як пастух відділяє овець від кіз у стаді своєму.
і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
Він збере овець праворуч від себе, а кіз — ліворуч.
Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
І тоді Цар промовить до тих, хто праворуч: „Прийдіть, благословенні Отцем Моїм і успадкуйте Царство, призначене вам від дня створення світу.
Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
Це вам нагорода, бо голодного Мене ви нагодували, а спраглого напоїли. Перехожому Мені дали притулок, нагого вдягнули, хворого доглядали, а коли Я був у в’язниці, ви прийшли провідати Мене”.
нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
І тоді праведні запитають: „Господи, коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували, а спраглого напоїли?
Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
Коли це було, щоб ми перехожому Тобі дали притулок, а нагого вдягнули?
Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
Коли ми бачили Тебе недужим, і коли це Ми приходили до Тебе у в’язницю?”
І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
Тоді Цар відповість їм: „Істинно кажу вам: все, що ви робили для когось із найменших братів Моїх, ви це робили для Мене”.
Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
Тоді скаже Цар до тих, хто буде ліворуч від Нього: „Геть від Мене, ви, прокляті, геть у вогонь вічний, що приготований дияволові та його ангелам.
бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
Це вам покарання за те, що голодного Мене ви не нагодували, а спраглого не напоїли.
був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
Перехожому Мені не дали притулку, а нагому не дали ніякої одежини. Коли ж Я був хворий і у в’язниці, ви не подбали про Мене”.
Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
І тоді вони у відповідь скажуть: „Господи, коли таке було, щоб ми Тебе бачили голодним чи спраглим, перехожим мандрівником чи нагим, хворим чи ув’язненим — і не допомогли Тобі?”
Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
А Він їм на те: „Істинно кажу вам: щоразу, коли ви відмовляли в допомозі одному з братів Моїх найменших, ви відмовляли й Мені”.