Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому.
Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії.
Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію.
Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули.
О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч!
Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці.
Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть!
Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі.
Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері.
Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Пане, пане, відчини нам!
Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю!
Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].
Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно;
і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
одному дав п’ять талантів [1] , другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов.
Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять;
Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана.
По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними.
І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав!
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив!
Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!
Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком.
Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має.
І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!
Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави;
і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів;
і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.
Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!
Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли;
нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене!
Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
Тоді озвуться до Нього праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли?
Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені.
Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам!
бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене;
був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене.
Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?
Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені.