Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 7) | (Матвія 9) →

Переклад Куліша та Пулюя

Сучасний переклад

  • Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
  • Коли Ісус зійшов з гори, великий натовп сунув за Ним.
  • Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
  • Там був прокажений, який підійшов до Ісуса і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».
  • І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.
  • Тоді Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він очистився від хвороби.
  • І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
  • Тоді Ісус наказав йому: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику,[23] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».
  • А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
  • Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю».
  • й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
  • І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
  • Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його».
  • Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
  • У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає.
  • Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
  • Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує».
  • Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
  • Почувши це, Ісус був дуже враженний й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю.
  • І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
  • Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому.
  • а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
  • Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю».
  • І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
  • По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав.
  • І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.
  • Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в лихоманці.
  • І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.
  • І торкнувся Він її руки, й лихоманка залишила жінку. Та підвелася й почала прислуговувати Йому.
  • Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
  • Коли настав вечір, до Нього привели багатьох одержимих нечистим, й Ісус вигнав злих духів словом, та зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю:
    «Він забрав усі наші хвороби й поніс наші недуги».
  • щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
  • Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
  • Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера.
  • І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
  • Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».
  • Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
  • Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
  • Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
  • Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».
  • Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.
  • Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих».
  • І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
  • Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні.
  • Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
  • Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав.
  • І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
  • Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!»
  • І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
  • Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша.
  • Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
  • Всі учні були здивовані й спитали: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»
  • І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.
  • Коли Ісус переплив на протилежний берег озера до землі Ґадаринської,[24] двоє одержимих нечистими духами вийшли до Нього з-за гробниць. Вони були такі люті, що ніхто не наважувався ходити тією дорогою.
  • І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
  • Вони кричали: «Що Тобі треба від нас, Сину Божий? Чи прийшов Ти сюди, щоб мучити нас іще до призначеного часу?»
  • Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
  • Неподалік паслося велике стадо свиней.
  • А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
  • І демони почали благати Його: «Якщо Ти маєш намір вигнати нас із цих людей, то пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них».
  • І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.
  • Ісус їм відповів: «Ідіть!» Тож демони повиходили з людей і вселилися в свиней. Тоді все стадо кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.
  • А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
  • Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях, а особливо про те, що сталося з біснуватими.
  • І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.
  • Тоді все місто, налякане, вийшло назустріч і, побачивши Ісуса, всі почали благати Його залишити їхню землю.

  • ← (Матвія 7) | (Матвія 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025