Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”
Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”
І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?
Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи!
От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, — каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.”
Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.
І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним.
І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями.
І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: “Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?”
Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
Почувши те, озвався: “Здорові не потребують лікаря, лише хворі.
От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”
Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: “Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?”
І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
Ісус відповів їм: “Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.
Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.”
Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: “Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.”
І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі.
бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
Казала бо сама до себе: “Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.”
Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: “Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години.
І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану,
рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього.
От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.
І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.
Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”
І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” — “Так, Господи!” — кажуть йому ті.
Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!”
І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.”
Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.
Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.
І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об'являлося в Ізраїлі!”
Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!”
І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.
Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.
Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
Тоді він каже своїм учням: “Жнива великі, та робітників мало.