Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.
Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.
Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.
І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!
Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.
Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!
І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?
А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?
Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?
Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!
Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.
А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.
І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.
І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.
І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?
Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?
Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.
Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння].
Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.
Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша.
І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.
Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.
І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:
І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.
бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.
Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,
Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.
сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.
Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.
І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.
А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.
Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.
Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.
Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.
А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.
Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.
Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.
Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.