Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 9) | (Марка 11) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
  • Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
  • І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
  • Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: "Чи можна чоловікові відпустити жінку?"
  • Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
  • А він у відповідь сказав їм: "Що заповів вам Мойсей?"
  • Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
  • Вони сказали: "Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити."
  • І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
  • "То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
  • З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.
  • А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
  • Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
  • Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
  • і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
  • й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
  • Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
  • Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає."
  • А в господї знов ученики Його про се питали Його.
  • Удома ж учні знов його про те запитали.
  • І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
  • А він сказав їм: "Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
  • І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
  • І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить."
  • І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
  • І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
  • Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
  • Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: "Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
  • Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
  • Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього."
  • І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
  • І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
  • І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
  • Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?"
  • Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
  • "Чого називаєш мене благим?" — сказав Ісус до нього. — "Ніхто не благий, окрім одного Бога.
  • Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
  • Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір."
  • Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
  • Він же у відповідь мовив до нього: "Учителю, я вже те дотримував змалку."
  • Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
  • Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: "Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною."
  • Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
  • Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
  • І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
  • Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!"
  • Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
  • Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
  • Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
  • Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже."
  • Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
  • Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?"
  • Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
  • Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо."
  • І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
  • І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою."
  • Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
  • Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
  • та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.
  • не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
  • Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.
  • І багато з перших стануть останніми, а останні — першими."
  • Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
  • Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
  • Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
  • "Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
  • і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
  • і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне."
  • І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
  • Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: "Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим."
  • Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
  • Він же їм відповів: "Що хочете, щоб я зробив вам?"
  • Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
  • "Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі."
  • Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
  • Ісус же сказав їм: "Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?"
  • Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
  • Ті йому відповіли: "Можемо." Ісус сказав їм: "Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
  • тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
  • Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано."
  • І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.
  • Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
  • Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
  • Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: "Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
  • Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
  • Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
  • і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
  • і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
  • Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
  • Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."
  • І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
  • І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
  • І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
  • Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!"
  • І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
  • Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!"
  • І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
  • Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе."
  • Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
  • Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
  • І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
  • Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, — щоб я бачив!"
  • Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.
  • Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.

  • ← (Марка 9) | (Марка 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025