Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.

1

The Parable of the Wicked Tenants

And he began to say to them in parables, A man planted a vineyard, and made a fence round [it] and dug a wine-vat, and built a tower, and let it out to husbandmen, and left the country.

2

І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.

2

And he sent a bondman to the husbandmen at the season, that he might receive from the husbandmen of the fruit of the vineyard.

3

Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.

3

But they took him, and beat [him], and sent [him] away empty.

4

І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.

4

And again he sent to them another bondman; and [at] him they [threw stones, and] struck [him] on the head, and sent [him] away with insult.

5

І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.

5

And [again] he sent another, and him they killed; and many others, beating some and killing some.

6

Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.

6

Having yet therefore one beloved son, he sent also him to them the last, saying, They will have respect for my son.

7

Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.

7

But those husbandmen said to one another, This is the heir: come, let us kill him and the inheritance will be ours.

8

І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.

8

And they took him and killed him, and cast him forth out of the vineyard.

9

Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.

9

What therefore shall the lord of the vineyard do? He will come and destroy the husbandmen, and will give the vineyard to others.

10

Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

10

Have ye not even read this scripture, The stone which they that builded rejected, this has become the corner-stone:

11

Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.

11

this is of [the] Lord, and it is wonderful in our eyes?

12

І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.

12

And they sought to lay hold of him, and they feared the crowd; for they knew that he had spoken the parable of them. And they left him and went away.

13

І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.

13

Paying Taxes to Caesar

And they send to him certain of the Pharisees and of the Herodians, that they might catch him in speaking.

14

Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?

14

And they come and say to him, Teacher, we know that thou art true, and carest not for any one; for thou regardest not men's person, but teachest the way of God with truth: Is it lawful to give tribute to Caesar or not?

15

Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.

15

Should we give, or should we not give? But he knowing their hypocrisy said unto them, Why tempt ye me? Bring me a denarius that I may see [it].

16

Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.

16

And they brought [it]. And he says to them, Whose [is] this image and superscription? And they said to him, Caesar's.

17

І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

17

And Jesus answering said to them, Pay what is Caesar's to Caesar, and what is God's to God. And they wondered at him.

18

І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:

18

Sadducees Question the Resurrection

And Sadducees come to him, that say there is no resurrection; and they demanded of him saying,

19

Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.

19

Teacher, Moses wrote to us that if any one's brother die, and leave a wife behind, and leave no children, that his brother shall take his wife, and raise up seed to his brother.

20

Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;

20

There were seven brethren; and the first took a wife, and dying did not leave seed;

21

і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.

21

and the second took her and died, and neither did he leave seed; and the third likewise.

22

І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.

22

And the seven [took her and] did not leave seed. Last of all the woman also died.

23

Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.

23

In the resurrection, when they shall rise again, of which of them shall she be wife, for the seven had her as wife?

24

І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?

24

And Jesus answering said to them, Do not ye therefore err, not knowing the scriptures, nor the power of God?

25

Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.

25

For when they rise from among [the] dead they neither marry, nor are given in marriage, but are as angels [who are] in the heavens.

26

Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?

26

But concerning the dead that they rise, have ye not read in the book of Moses, in [the section of] the bush, how God spoke to him, saying, *I* [am] the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob?

27

Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.

27

He is not the God of [the] dead, but of [the] living. *Ye* therefore greatly err.

28

І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

28

The Greatest Commandment

And one of the scribes who had come up, and had heard them reasoning together, perceiving that he had answered them well, demanded of him, Which is [the] first commandment of all?

29

Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;

29

And Jesus answered him, [The] first commandment of all [is], Hear, Israel: the Lord our God is one Lord;

30

і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.

30

and thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thine understanding, and with all thy strength. This is [the] first commandment.

31

А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.

31

And a second like it [is] this: Thou shalt love thy neighbour as thyself. There is not another commandment greater than these.

32

І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

32

And the scribe said to him, Right, teacher; thou hast spoken according to [the] truth. For he is one, and there is none other besides him;

33

і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.

33

and to love him with all the heart, and with all the intelligence, and with all the soul, and with all the strength, and to love one's neighbour as one's self, is more than all the burnt-offerings and sacrifices.

34

І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.

34

And Jesus, seeing that he had answered intelligently, said to him, Thou art not far from the kingdom of God. And no one dared question him any more.

35

І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?

35

Whose Son is the Christ?

And Jesus answering said [as he was] teaching in the temple, How do the scribes say that the Christ is son of David?

36

Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."

36

[for] David himself said [speaking] in the Holy Spirit, The Lord said to my Lord, Sit on my right hand until I put thine enemies [as] footstool of thy feet.

37

Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.

37

David himself [therefore] calls him Lord, and whence is he his son? And the mass of the people heard him gladly.

38

І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,

38

Beware of the Scribes

And he said to them in his doctrine, Beware of the scribes, who like to walk about in long robes, and salutations in the marketplaces,

39

та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;

39

and first seats in the synagogues, and first places at suppers;

40

що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

40

who devour the houses of widows, and as a pretext make long prayers. These shall receive a severer judgment.

41

І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.

41

The Poor Widow's Offering

And Jesus, having sat down opposite the treasury, saw how the crowd was casting money into the treasury; and many rich cast in much.

42

І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.

42

And a poor widow came and cast in two mites, which is a farthing.

43

І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.

43

And having called his disciples to [him] he said to them, Verily I say unto you, This poor widow has cast in more than all who have cast into the treasury:

44

Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.

44

for all have cast in of that which they had in abundance, but she of her destitution has cast in all that she had, the whole of her living.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Марка 12

Mark 12