Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 11) | (Марка 13) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
  • И Он стал говорить с ними притчами.
    — Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
  • І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
  • Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы тот забрал у них причитающуюся ему часть урожая.
  • Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
  • Но виноградари схватили слугу, избили и отослали ни с чем.
  • І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
  • Тогда хозяин послал к ним другого слугу; но они разбили ему голову и издевались над ним.
  • І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
  • Хозяин послал еще одного слугу; его виноградари убили. Он посылал еще многих слуг, но виноградари одних избивали, других убивали.
  • Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
  • В конце концов у хозяина остался только его единственный любимый сын. Он послал его к ним последним. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он.
  • Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
  • Но виноградари сказали друг другу: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим».
  • І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
  • Они схватили его, убили и выбросили его из виноградника.
  • Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
  • Что же сделает хозяин виноградника? Конечно же, он придет и убьет виноградарей, а виноградник отдаст другим.
  • Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
  • Разве вы не читали в Писании:

    «Камень, Который отвергли строители,
    стал краеугольным.

  • Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
  • Это совершил Господь,
    и как это удивительно в глазах наших!»58

  • І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
  • Когда предводители народа поняли, что эту притчу Иисус рассказал о них, они хотели арестовать Его, но побоялись народа. Поэтому они оставили Его и ушли.
  • І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
  • Потом они подослали к Нему фарисеев и сторонников Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
  • Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
  • Подойдя к Иисусу, они сказали:
    — Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
  • Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
  • Иисус, зная их лицемерие, сказал:
    — Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
  • Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
  • Ему принесли монету, и Он спросил:
    — Кто на ней изображен и чье на ней имя?
    — Кесаря, — ответили они.
  • І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
  • — Отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу, — сказал Иисус.
    Они были поражены Его ответом.
  • І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
  • К Иисусу подошли саддукеи,59 которые утверждают, что нет воскресения. Они спросили Его:
  • Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
  • — Учитель, Моисей написал, что если у кого-либо умрет брат, оставив жену, но не оставив детей, то он должен жениться на вдове и восстановить род60 своему брату.61
  • Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
  • Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
  • і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
  • На вдове женился его брат и тоже умер, не оставив потомства. То же самое произошло и с третьим.
  • І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
  • Никто из семерых не оставил после себя сына. После всех умерла и женщина.
  • Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
  • Чьей женой будет эта женщина после воскресения? Ведь все семеро были женаты на ней.
  • І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
  • Иисус ответил им:
    — Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
  • Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
  • Воскресшие из мертвых не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
  • Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
  • А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея, в том месте, где говорится о кусте, как Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?62
  • Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
  • Он Бог не мертвых, а живых. Вы глубоко заблуждаетесь.
  • І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
  • Один из учителей Закона, слушая этот спор, заметил, как хорошо ответил Иисус, и спросил у Него:
    — Какая из заповедей самая важная?
  • Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
  • Иисус ответил:
    — Самая важная заповедь — это:

    «Слушай, Израиль! Господь наш Бог — единый Господь.

  • і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
  • Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим,
    и всей душой твоей, всем разумом твоим, и всеми силами твоими».63

  • А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
  • Вторая заповедь: «Люби ближнего твоего, как самого себя».64 Нет заповедей важнее этих двух.
  • І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
  • Учитель Закона сказал:
    — Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
  • і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
  • Любить Его всем сердцем, всем разумом, всеми силами и любить ближнего, как самого себя, — это важнее, чем все всесожжения и жертвы.
  • І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
  • Иисус, видя, как разумно ответил учитель Закона, сказал ему:
    — Недалеко ты от Божьего Царства.
    С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
  • І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
  • Продолжая учить в храме, Иисус сказал:
    — Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
  • Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
  • Ведь сам Давид сказал, вдохновляемый Святым Духом:

    «Сказал Господь Господу моему:
    Сядь по правую руку от Меня,
    пока Я не повергну врагов Твоих
    к ногам Твоим».65

  • Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
  • Сам Давид называет Его Господом. Как же в таком случае Он может быть ему Сыном?
    Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
  • І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
  • А Он учил:
    — Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
  • та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
  • Они сидят на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах.
  • що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
  • Они разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание.
  • І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
  • Сев напротив сокровищницы храма, Иисус смотрел, как люди кладут в нее деньги. Многие богачи бросали помногу.
  • І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
  • Но вот подошла бедная вдова и бросила две медные монетки.66
  • І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
  • Иисус подозвал учеников и сказал им:
    — Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,
  • Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
  • потому что все давали от своего избытка, а она от своей нищеты положила все, что у нее было на жизнь.

  • ← (Марка 11) | (Марка 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025