Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля.
І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
А як сидїв на горі Оливній, навпроти церкви, питали Його на самотї Петр, та Яков, та Йоан, та Андрей:
Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?
„Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.
Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.
Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.
І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́“. Та це ще не кінець.
Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
„Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
І між усїма народами мусить перше проповідатись євангелия.
Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.
І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.
Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.
І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто.
Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.
Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.
Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.
Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
Гледїть, пильнуйте й молїть ся; не знаєте бо, коли пора.
Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Як чоловік, що відїжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному дїло його, а воротареві звелїв, щоб пильнував.
Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півнї, чи вранцї;)
Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
щоб, прийшовши несподївано, не знайшов вас сплячих.
Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.