Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 1) | (Марка 3) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї.
  • Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі.
  • І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово.
  • І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом.
  • І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.
  • І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо.
  • І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений.
  • А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений.
  • Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.
  • Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: "Сину, відпускаються тобі твої гріхи."
  • Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх:
  • А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі:
  • Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
  • "І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?"
  • І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших?
  • Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: "Чого таке ось намислюєте у ваших серцях?
  • Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи.
  • Що легше — сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи?
  • От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:)
  • Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, — мовить до розслабленого:
  • Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого.
  • Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому."
  • І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.
  • Устав той — і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: "Ніколи ми такого не бачили!"
  • І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх.
  • І знову вийшов над море, і ввесь народ сходився до нього, і він навчав їх.
  • І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
  • А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним.
  • І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.
  • І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, — тих, що за ним ішли.
  • І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?
  • І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?"
  • І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння.
  • Ісус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних."
  • А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?
  • Учні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: "Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?"
  • І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.
  • Ісус відповів їм: "Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити.
  • Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї.
  • Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів.
  • І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.
  • Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша.
  • І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.
  • Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино — у нові бурдюки!"
  • І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.
  • Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся.
  • І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?
  • А фарисеї ж: йому й кажуть: "Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?"
  • А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним?
  • А він їм: "Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, — зголоднів бо він сам і ті, що з ним були?
  • Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?
  • Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?"
  • І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.
  • І каже до них: "Суботу установлено для людини, а не людину для суботи,
  • Тим Син чоловічий — Господь і суботи.
  • тож Син Чоловічий — Владика й над суботою."

  • ← (Марка 1) | (Марка 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025