Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 2) | (Марка 4) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
  • І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.
  • І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
  • Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.
  • І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
  • І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: "Стань посередині!"
  • І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
  • А потім до них і каже: "Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?" Вони ж мовчали.
  • І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
  • Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка: "Простягни лишень руку!" І той простягнув, і рука його одужала.
  • І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
  • І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.
  • Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
  • Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,
  • і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
  • з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.
  • І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
  • Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.
  • Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
  • Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.
  • А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
  • І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти — Син Божий!"
  • І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
  • Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
  • І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
  • Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
  • І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
  • І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
  • і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
  • і дав їм владу виганяти бісів.
  • І дав Симонові імя Петр;
  • Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро;
  • та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
  • Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі — Сини грому;
  • та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
  • Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,
  • та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.
  • та Юду Іскаріота, що його і зрадив.
  • Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
  • Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
  • І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
  • Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"
  • А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
  • А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
  • І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
  • Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?
  • І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
  • Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
  • І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
  • Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
  • І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
  • Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!
  • Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
  • Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
  • Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
  • Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
  • хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
  • Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."
  • бо казали: Духа нечистого має.
  • Вони бо мовили: "Він має нечистого духа."
  • Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
  • Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
  • І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
  • Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."
  • І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
  • А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"
  • І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
  • І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.
  • Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
  • Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати."

  • ← (Марка 2) | (Марка 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025