Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
І припливли вони на протилежний берег озера до землі Ґерасинської.[12]
І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
Тільки-но Ісус зійшов з човна, як назустріч Йому з-за гробниць вийшов чоловік, одержимий нечистим духом.
що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
Він жив серед гробниць, і ніхто не міг зв’язати його, навіть ланцюгами. Його часто заковували в кайдани та ланцюги, але він рвав ланцюги й трощив кайдани, і ніхто не міг угамувати його.
часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
Днями й ночами він никав між гробниць в горах, кричав і бив себе камінням.
Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
Помітивши віддалік Ісуса, цей чоловік кинувся до Нього, упав долілиць перед Ним, а потім голосно закричав: «Що Тобі треба від мене, Ісусе, Сину Господа Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч мене».
і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)
Ісус звелів йому: «Вийди з чоловіка цього, нечистий дух!»
І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
Отже, Ісус запитав його: «Як тебе звати?» А той відповів: «Ім’я мені — Леґіон,[13] бо багато нечистих духів вселилося в мене».
І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
Вони знову і знову благали Ісуса не виганяти їх із тієї землі.
Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
Неподалік на узвишші паслося велике стадо свиней.
І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
Тож духи благали Ісуса: «Пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них».
І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
Ісус дозволив їм. Тож нечисті духи вийшли з чоловіка і вселилися в свиней. Тоді стадо, в якому налічувалося близько двох тисяч голів, кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.
А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях. І люди сходилися, щоб подивитися, що сталося.
І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
Вони прийшли до Ісуса й, побачивши того біснуватого одягненим і при здоровому глузді, дуже злякалися.
І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
Хто бачив, розповіли людям, що трапилося з чоловіком, одержимим нечистими, та про свиней.
І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
І люди почали благати Ісуса залишити їхню землю.
І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
Коли Він сідав у човен, чоловік, який був одержимий нечистим духом, благав Ісуса узяти його з Собою.
Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
Та Ісус відмовив йому, сказавши: «Іди до дому свого, до своїх людей і розкажи, що Господь зробив для тебе і як змилувався над тобою».
І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
Тож він пішов і почав усім у Десятимісті розповідати, як багато Ісус зробив для нього. І всі були вражені тим.
А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
Коли Ісус знову переправився на інший берег, великий натовп зібрався навколо Нього.
І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
Туди ж, на берег озера, прийшов голова синагоги на ймення Яїр. Побачивши Ісуса, він впав долілиць і
і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
звернувся до Нього з благанням: «Донька моя помирає. Прошу тебе: прийди й поклади руки на неї, щоб зцілилася вона і живою зосталася».
І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
Тож Ісус пішов з ним. І величезний натовп рушив за Ним, з усіх сторін щільно оточивши Його.
Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
Серед них була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі.
і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
Від багатьох лікарів вона натерпілася. Вона витратила на лікування вже все, що мала, але ніякого полегшення не було, навпаки, ставало тільки гірше.
почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
Вона чула про Ісуса і тепер підійшла до Нього в натовпі й торкнулася краю Його плаща.
Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
Вона казала собі: «Якщо я доторкнуся хоча б до Його одягу, то одужаю».
І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
Тієї ж миті кровотеча припинилася, й жінка відчула в тілі своєму, що хвороба залишила її.
І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
Але Ісус одразу відчув, що сила вийшла з Нього. Він озирнувся до натовпу й запитав: «Хто торкнувся Мого одягу?»
І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
І учні Його відказали Йому: «Ти бачиш, який натовп зусебіч напирає на Тебе, а Ти запитуєш: „Хто доторкнувся до Мене?”»
І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
Та Ісус і далі видивлявся, хто це зробив.
Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
Тоді жінка перелякалася, бо знала, що сталося з нею, підійшла до Нього і, впавши долілиць, розповіла Йому всю правду.
Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
Тоді Він мовив: «Дочко, віра твоя зцілила тебе! Йди з миром і більше ти не будеш страждати від своєї хвороби».
Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
Поки Ісус ще говорив, чоловіки прийшли з дому Яїра й сказали йому: «Твоя дочка померла. Навіщо турбувати Учителя?»
Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
Але до Ісуса долинули ці слова, й Він звернувся до голови синагоги:«Не бійся. Тільки вір».
І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
Ісус нікому не дозволив заходити з Ним, крім Петра, Якова та Іоана, Якового брата.
І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
Коли вони ввійшли до дому голови синагоги, то застали там метушню, плач і голосіння.
І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
Ввійшовши, Ісус мовив до присутніх: «Навіщо плакати і голосити? Вона не померла, а просто спить».
І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
Та люди почали насміхатися з Нього. Ісус випроводив усіх, а Сам узяв батька й матір дитини, а також трьох апостолів, які були з Ним, і ввійшов до кімнати, де лежало дівча.
І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
Ісус узяв її за руку й мовив: «Таліта, кум!» — що означає: «Дівчинко, Я велю тобі, вставай!»
І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
Дівча тут же підвелося й почало ходити по кімнаті (їй було дванадцять років). Батьки дівчинки були приголомшені тим великим дивом.