Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слїдом за Ним ученики Його.
Иисус вышел оттуда и пошёл в Свой родной город. Его ученики следовали за Ним.
І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?
Когда наступила суббота, Он начал учить в синагоге, и многие, слушая Его, изумлялись и говорили: "Откуда у Него это учение? И что за мудрость Ему дана, что такие чудеса совершаются Его руками?
Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
Разве Он не плотник, сын Марии, брат Иакова, Иосии, Иуды и Симона? И не здесь ли среди нас Его сестры?" И не захотели они признать Его.
Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країнї своїй, та в родинї, і в домівцї своїй.
Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе, среди своих и в своём доме".
І не міг там нїякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
И не мог Он совершить там никакого чуда; только на нескольких больных возложил руки и исцелил их.
І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
Он очень удивлялся их неверию. Затем Он пошёл по селениям учить людей.
І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
Он призвал к себе двенадцать апостолов, начал рассылать их по двое и дал им власть над нечистыми духами.
і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей,
И сказал Он им: "Не берите с собой ничего, кроме посоха дорожного: ни хлеба, ни сумы, ни денег в карманах.
щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежинї.
Обуйтесь в сандалии и возьмите только ту одежду, что на вас.
І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.
В какой бы дом вы ни вошли, оставайтесь там, пока не покинете тот город.
А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусїть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуваннє їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, нїж городові тому.
И если в каком-то месте вас не примут или не станут слушать, то выходя оттуда, отряхните пыль с ног своих. Это будет для них предупреждением".
І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.
И они пошли и стали проповедовать, чтобы люди каялись в своих грехах.
І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
Они изгоняли много бесов и многих больных натирали оливковым маслом и исцеляли их.
І дочув ся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
Царь Ирод прослышал про Иисуса, потому что имя Его стало хорошо известно. Некоторые говорили: "Иоанн Креститель воскрес из мёртвых и поэтому может творить чудеса".
Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.
Другие говорили: "Он Илия". А третьи утверждали: "Он пророк, подобный одному из пророков древних времён".
Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.
Услышав это, Ирод сказал: "Иоанн, которого я казнил, воскрес из мёртвых".
Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
Ирод сам отдал приказ схватить Иоанна и заточить его в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа, на которой он потом сам женился.
Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
Ибо Иоанн говорил Ироду: "Не по закону тебе брать в жёны жену твоего брата".
Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла.
И Иродиада, затаив злобу против Иоанна, хотела его убить, но не могла это сделать,
Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
потому что Ирод боялся Иоанна, так как знал, что он человек праведный и святой и берёг его. Ирод с удовольствием слушал проповеди Иоанна, хотя они его всегда беспокоили.
Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
Но настал день, когда по случаю своего дня рождения Ирод устроил пир для своих вельмож, военачальников и галилейских старейшин.
і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.
И когда дочь Иродиады вошла и стала плясать, то угодила Ироду и его гостям, и царь Ирод сказал девочке: "Проси у меня, что хочешь, и я дам тебе это".
І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого.
И он поклялся ей: "Я дам тебе, что ты только захочешь, хоть половину моего царства".
Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.
Она вышла и спросила у матери: "Что мне попросить?" А та ответила: "Голову Иоанна Крестителя".
І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя.
Девочка сразу же поспешила к царю и попросила: "Я хочу, чтобы ты дал мне теперь же на блюде голову Иоанна Крестителя".
І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити.
Царь сильно опечалился, но, так как он поклялся при гостях, то не захотел отказать ей.
І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї.
Поэтому царь тотчас же послал солдата и приказал ему принести голову Иоанна. Тот пошёл, отсёк Иоанну голову в темнице,
І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй.
принёс её на блюде и отдал девочке, а девочка отдала её матери.
І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.
Когда ученики Иоанна услышали об этом, они пришли, взяли его тело и положили в гробницу.
І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
Апостолы собрались вокруг Иисуса и рассказали Ему обо всём, что они сделали и чему научили.
І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти.
Он сказал им: "Давайте удалимся в уединённое место, и вы отдохнёте там немного". Ибо там, где они находились, было множество людей, и им даже было некогда поесть.
І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.
Но многие люди, видевшие, как они отплывали, знали, кто они такие; и побежали туда по берегу изо всех городов и опередили их.
І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.
Когда Иисус вышел из лодки, Он увидел ожидавшую их большую толпу, Ему стало жаль этих людей, потому что они были подобны овцам без пастуха. И Он начал многому учить их.
І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —
День подходил к концу, так что Его ученики подошли к Нему и сказали: "Место здесь пустынное, и уже очень поздно.
відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.
Отпусти людей, чтобы они могли пойти по окрестным селениям и деревням и купить себе что-нибудь поесть".
Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
Но Он ответил им: "Вы дадите им поесть". Они сказали Ему: "Что? Мы должны пойти купить хлеб на всех? Нам понадобится целый месяц для того, чтобы всем вместе заработать такие деньги!"
Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби.
Он сказал им: "Сколько у вас хлебов? Идите и посмотрите". Они сосчитали хлебы и сказали: "У нас пять хлебов и две рыбы".
І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві,
Тогда Он велел им рассадить всех на зелёной траве.
і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.
И они расселись по сто и по пятьдесят человек.
І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм.
А Иисус взял пять хлебов и две рыбы, поднял глаза к небу, и, произнеся благодарственную молитву, разломил хлебы и дал Своим ученикам, а те раздали хлеб людям. Он также разделил на всех две рыбины.
І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.
И ещё набрали двенадцать полных корзин кусков хлеба и остатков рыбы.
І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду 'д Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
Затем Иисус заставил Своих учеников сесть в лодку и отправиться впереди Него в Вифсаиду, на другую сторону, не дожидаясь, пока Он отпустит народ.
І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї.
Когда наступил вечер, лодка была на середине озера, а Он был один на берегу.
І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.
Он увидел, что им трудно грести, потому что дул встречный ветер. Около четвёртой стражи ночи Он подошёл к ним, идя по воде. Он чуть было не миновал их;
Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:
увидев Его идущим по воде, они подумали, что это призрак и закричали от страха,
всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.
ибо все видели Его и очень испугались. Он сразу же заговорил с ними и сказал: "Не пугайтесь! Это Я. Не бойтесь".
І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.
Затем Он сел с ними в лодку, и ветер утих. Они очень удивились,
Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене.
ибо не поняли чуда с хлебами и не могли уразуметь всего этого.
І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
Переправившись через озеро, они прибыли в Геннисаретскую область и пристали к берегу.
кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.
Они побежали и рассказали обо всём этом в округе. И стали приносить к Нему больных на постелях, где бы Он ни находился.
І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.
И куда бы Он ни приходил — в селения ли, в города ли, в деревни ли, — люди приносили больных на площади и умоляли Его позволить им прикоснуться хотя бы к краю Его одежды. И все, кто прикасался к Нему, исцелялись.