Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
В те дни, когда собралось весьма много народа и нечего было им есть, Иисус, призвав учеников Своих, сказал им:
Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
жаль Мне народа, что уже три дня находятся при Мне, и нечего им есть.
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
Если неевшими отпущу их в домы их, ослабеют в дороге, ибо некоторые из них пришли издалека.
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
Ученики Его отвечали Ему: откуда мог бы кто взять здесь в пустыне хлебов, чтобы накормить их?
І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
И спросил их: сколько у вас хлебов? Они сказали: семь.
І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
Тогда велел народу возлечь на землю; и, взяв семь хлебов и воздав благодарение, преломил и дал ученикам Своим, чтобы они раздали; и они раздали народу.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
Было у них и немного рыбок: благословив, Он велел раздать и их.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
И ели, и насытились; и набрали оставшихся кусков семь корзин.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
Евших же было около четырёх тысяч. И отпустил их.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
И, тотчас войдя в лодку с учениками Своими, прибыл в пределы Далмануфские.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
Вышли фарисеи, начали с Ним спорить и требовали от Него знамения с неба, искушая Его.
І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
И Он, глубоко вздохнув, сказал: для чего род сей требует знамения? Истинно говорю вам, не дастся роду сему знамение.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
И, оставив их, опять вошёл в лодку и отправился на ту сторону.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
При сём ученики Его забыли взять хлебов и кроме одного хлеба не имели с собою в лодке.
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
А Он заповедал им, говоря: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и закваски Иродовой.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
И, рассуждая между собою, говорили: это значит, что хлебов нет у нас.
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
Иисус, уразумев, говорит им: что рассуждаете о том, что нет у вас хлебов? Ещё ли не понимаете и не разумеете? Ещё ли окаменено у вас сердце?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
Имея очи, не видите? имея уши, не слышите? и не помните?
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
Когда Я пять хлебов преломил для пяти тысяч человек, сколько полных коробов набрали вы кусков? Говорят Ему: двенадцать.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
А когда семь для четырёх тысяч, сколько корзин набрали вы оставшихся кусков? Сказали: семь.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
Приходит в Вифсаиду; и приводят к Нему слепого, и просят, чтобы прикоснулся к нему.
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
Он, взяв слепого за руку, вывел его вон из селения и, плюнув ему на глаза, возложил на него руки и спросил его: видит ли что?
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
Он, взглянув, сказал: вижу проходящих людей, как деревья.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
Потом опять возложил руки на глаза ему и велел ему взглянуть. И он исцелел и стал видеть всё ясно.
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
И послал его домой, сказав: не заходи в селение и не рассказывай никому в селении.
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
И пошёл Иисус с учениками Своими в селения Кесарии Филипповой. Дорогою Он спрашивал учеников Своих: за кого почитают Меня люди?
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
Они отвечали: за Иоанна Крестителя; другие же — за Илию; а иные — за одного из пророков.
А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
Он говорит им: а вы за кого почитаете Меня? Пётр сказал Ему в ответ: Ты — Христос.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
И начал учить их, что Сыну Человеческому много должно пострадать, быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.
І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
И говорил о сём открыто. Но Пётр, отозвав Его, начал прекословить Ему.
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
Он же, обратившись и взглянув на учеников Своих, воспретил Петру, сказав: отойди от Меня, сатана, потому что ты думаешь не о том, что Божие, но что человеческое.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
И, подозвав народ с учениками Своими, сказал им: кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет её, а кто потеряет душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережёт её.
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
Ибо какая польза человеку, если он приобретёт весь мир, а душе своей повредит?
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
Ибо кто постыдится Меня и Моих слов в роде сём прелюбодейном и грешном, того постыдится и Сын Человеческий, когда приидет в славе Отца Своего со святыми Ангелами.