Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.
І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності."
А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.
Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними:
І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.
одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.
І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
Й Ілля з'явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.
І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один."
І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: "Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!"
І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.
Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.
І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих."
І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?"
Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, — та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?
Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього."
І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.
І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.
І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
А він спитав їх: "Про що сперечаєтеся з ними?"
І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,
І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."
Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."
І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.
І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" — "З дитинства", — відповів той.
І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
"І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."
Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
Ісус же каже йому: "Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує."
І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"
Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."
І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."
Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.
І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"
І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."
І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.
Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."
Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.
І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?"
Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.
І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."
І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:
Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:
Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
"Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, — мене приймає; а хто мене приймає, — не мене приймає, а того, хто послав мене."
Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.
Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, — не ходить бо з нами."
Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити.
Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, — істинно кажу вам, — той не втратить своєї нагороди.
Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, — краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.
І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,
І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,
Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна — сіллю посолиться.