Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.
Ісус промовив до них: Запевняю вас: деякі з тих, які стоять отут, не зазнають смерті, доки не побачать Боже Царство, що прийшло в могутності.
А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.
А через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними.
І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.
Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити.
І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
І озвався Петро, і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі!
Не знав бо, що казати: були бо полякані.
Однак він не знав, що говорив, — так вони були налякані.
І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте!
І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса.
Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: Що то значить — з мертвих воскреснути?
І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
І запитували Його, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі?
Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
Він же пояснив їм: Ілля прийде раніше і приготує все. Тож написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим.
Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.
Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього.
І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
Повернувшись до учнів, вони побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.
І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його.
І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
А Він запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?
І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа.
І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!
Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.
А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!
І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем. Упавши на землю, той качався, пускаючи піну.
І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства.
І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!
Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
А Ісус сказав йому: Щодо «якщо можеш», то все можливе віруючому!
І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству!
Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.
Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!
І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер.
Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав.
І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.
Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати?
І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].
І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.
Вийшовши звідти, вони пішли через Галилею. Та Ісус не бажав, щоби хтось довідався.
Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Він навчав Своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне.
Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати.
І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали?
Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший.
І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.
Сівши, Він покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма найменший і всім слугою.
І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:
І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм:
Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, Хто Мене послав.
Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.
Іван Йому відповів: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами], котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами.
Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
А Ісус сказав: Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити;
Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
І коли хто напоїть вас чашкою води в [Моє] Ім’я, — адже ви Христові, — то правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.
Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
А коли хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, то краще йому було би прив’язати жорновий камінь на свою шию і кинутися в море.
І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,
І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою ввійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни [1] , у невгасимий вогонь,
І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,
І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кульгавим, аніж з обома ногами бути вкиненим до геєни,
де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
[у вогонь невгасимий, де черв’як не гине, і вогонь не гасне].
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,
І якщо твоє око спокушає тебе, вибери його; краще тобі з одним оком увійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,
Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
Бо кожний вогнем буде посолений, [і всяка жертва посолиться сіллю].