Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.
Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”