Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
А весь народ під час кадіння молився знадвору.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.
І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,
І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.
Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
скинув сильних з престолів і підняв покірних,
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!
І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.
Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.
Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.
І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,
спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху
служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!