Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.

1

Jesus Sends Out the Seventy-Two

Now after these things the Lord appointed seventy others also, and sent them two and two before his face into every city and place where he himself was about to come.

2

Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.

2

And he said to them, The harvest indeed [is] great, but the workmen few; supplicate therefore the Lord of the harvest that he may send out workmen into his harvest.

3

Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.

3

Go: behold *I* send you forth as lambs in the midst of wolves.

4

Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.

4

Carry neither purse nor scrip nor sandals, and salute no one on the way.

5

У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;

5

And into whatsoever house ye enter, first say, Peace to this house.

6

і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.

6

And if a son of peace be there, your peace shall rest upon it; but if not it shall turn to you again.

7

У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.

7

And in the same house abide, eating and drinking such things as they have; for the workman is worthy of his hire. Remove not from house to house.

8

І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,

8

And into whatsoever city ye may enter and they receive you, eat what is set before you,

9

і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.

9

and heal the sick in it, and say to them, The kingdom of God is come nigh to you.

10

У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:

10

But into whatsoever city ye may have entered and they do not receive you, go out into its streets and say,

11

І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.

11

Even the dust of your city, which cleaves to us on the feet, do we shake off against you; but know this, that the kingdom of God is come nigh.

12

Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.

12

I say to you that it shall be more tolerable for Sodom in that day than for that city.

13

Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.

13

Woe to the Unrepentant

Woe to thee, Chorazin! woe to thee, Bethsaida! for if the works of power which have taken place in you had taken place in Tyre and Sidon, they had long ago repented, sitting in sackcloth and ashes.

14

Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.

14

But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.

15

І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.

15

And *thou*, Capernaum, who hast been raised up to heaven, shalt be brought down even to hades.

16

Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.

16

He that hears you hears me; and he that rejects you rejects me; and he that rejects me rejects him that sent me.

17

І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.

17

The Seventy-Two Return with Joy

And the seventy returned with joy, saying, Lord, even the demons are subject to us through thy name.

18

Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.

18

And he said to them, I beheld Satan as lightning falling out of heaven.

19

Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.

19

Behold, I give you the power of treading upon serpents and scorpions and over all the power of the enemy, and nothing shall in anywise injure you.

20

Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.

20

Yet in this rejoice not, that the spirits are subjected to you, but rejoice that your names are written in the heavens.

21

Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.

21

Jesus' Prayer of Thanksgiving

In the same hour Jesus rejoiced in spirit and said, I praise thee, Father, Lord of the heaven and of the earth, that thou hast hid these things from wise and prudent, and hast revealed them to babes: yea, Father, for thus has it been well-pleasing in thy sight.

22

Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.

22

All things have been delivered to me by my Father, and no one knows who the Son is but the Father, and who the Father is but the Son, and he to whomsoever the Son is pleased to reveal [him].

23

І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:

23

And having turned to the disciples privately he said, Blessed are the eyes which see the things that ye see.

24

глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.

24

For I say to you that many prophets and kings have desired to see the things which ye behold, and did not see [them]; and to hear the things which ye hear, and did not hear [them].

25

І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?

25

The Parable of the Good Samaritan

And behold, a certain lawyer stood up tempting him, and saying, Teacher, having done what, shall I inherit life eternal?

26

Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?

26

And he said to him, What is written in the law? how readest thou?

27

Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.

27

But he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thine understanding; and thy neighbour as thyself.

28

Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.

28

And he said to him, Thou hast answered right: this do and thou shalt live.

29

Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?

29

But he, desirous of justifying himself, said to Jesus, And who is my neighbour?

30

Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.

30

And Jesus replying said, A certain man descended from Jerusalem to Jericho and fell into [the hands of] robbers, who also, having stripped him and inflicted wounds, went away leaving him in a half-dead state.

31

Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.

31

And a certain priest happened to go down that way, and seeing him, passed on on the opposite side;

32

Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.

32

and in like manner also a Levite, being at the spot, came and looked [at him] and passed on on the opposite side.

33

Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,

33

But a certain Samaritan journeying came to him, and seeing [him], was moved with compassion,

34

і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;

34

and came up [to him] and bound up his wounds, pouring in oil and wine; and having put him on his own beast, took him to [the] inn and took care of him.

35

а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.

35

And on the morrow [as he left], taking out two denarii he gave them to the innkeeper, and said to him, Take care of him, and whatsoever thou shalt expend more, *I* will render to thee on my coming back.

36

Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?

36

Which [now] of these three seems to thee to have been neighbour of him who fell into [the hands of] the robbers?

37

Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.

37

And he said, He that shewed him mercy. And Jesus said to him, Go, and do *thou* likewise.

38

Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.

38

Martha and Mary

And it came to pass as they went that *he* entered into a certain village; and a certain woman, Martha by name, received him into her house.

39

А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.

39

And she had a sister called Mary, who also, having sat down at the feet of Jesus was listening to his word.

40

Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.

40

Now Martha was distracted with much serving, and coming up she said, Lord, dost thou not care that my sister has left me to serve alone? Speak to her therefore that she may help me.

41

Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,

41

But Jesus answering said to her, Martha, Martha, thou art careful and troubled about many things;

42

одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.

42

but there is need of one, and Mary has chosen the good part, the which shall not be taken from her.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Луки 10

Luke 10